Те, що мед їли чи пробували всі - нема сумніву. А от, чи доводилося вам, шановні читачі, прекрасного літнього дня побувати на пасіці, на власні очі побачити, як у вулику працюють бджоли? Саме працюють, бо як сказав нам відомий в Ужгородському районі, що на Закарпатті, пасічник Ярослав МОЙШЕВИЧ, кожна бджілка має свої обов`язки, у вулику ніхто не байдикує.
Ярослав Матвійович розповідав про чудодійні, цілющі властивості меду, маточкіного молочка, прополісу. У народній медицині приміняють їх здавна і як ліки, і як косметичні засоби. Особливо корисний мед, якщо пити його з лікувальними чаями. Бджілки - комахи дуже ніжні і в забрудненому середовищі вони жити не можуть.
Так цікаво бджоляр розповідав про життя своїх підопічних, про тонкощі та хитрощі бджолиної справи, що ми заслухалися. Зі мною були теж бджолярі, хто більше, хто менше, Леонід Гребенюк і Микола Довганич. Так тих цікавило все до дрібниць, бо у Ярослава Матвійовича є чому повчитися.
А Леоніда Сергійовича цікавило бджільництво як начальника управління агропромислового розвитку РДА. У цьому році бджолярі району взагалі
позбавлені державної підтримки. Торік на бджолосім`ю отримували по 7 гривень. Цього року фінансову підтримку мають лише ті господарства, які займаються племінними бджолосім`ями, а їх в області лише два.
...Рівненькими рядками вишикувалися вулики, а навколо - різнотрав`я. Пахне конюшиною, рум`янком. Пасіка розташована у мальовничому куточку Невицького, з дороги її і не видно. Чути рівний, спокійний гул бджіл. Спостерігаючи за ними, дійсно переконуєшся, що бджоли таки працюють. Ярослав Матвійович бере димар і обкурює вулик". І одну за одною виймає рамки з сотами, які наче рухаються від зборища комах.
— Коли бджіл багато, це добре, - каже господар, — значить, здорова, сильна сім`я і мед буде.
Слухаю Ярослава Матвійовича, його гарну літературну мову, різні наукові вислови і відчуваю, що він не подібний на простого такого господаря. Так воно і є.
Закінчив Ярослав Матвійович Львівський політехнічний інститут, завідував науково- дослідним сектором у спеціальному конструкторному технічному бюро «Квант». Коли в перші роки перебудови почали згортати одну за одною тематичні програми, зрозумів, що пора зайнятися чимсь іншим. До цього часу в інженера-електроніка було хобі - бджолярство. Вочевидь, батькова любов до цих корисних комах передалася і синові. І з 1989 року Ярослав Матвійович став бджолярем, створив свою фірму «Апікс». Мав інженерну професію, тепер набув сільськогосподарську. Довгий і тернистий був шлях до цього.
- Комуністична партія чомусь дуже не любила бджіл,- розповідає господар. - Мої вулики різали очі і міськкому партії, коли тримав вулики на заводі, згодом райкому, коли розташував їх у лісі. Я переселявся з місця на місце. Дивно, правда? Мед любили їсти, а бджолярів вважали ледь не олігархами, які качають мільйони.
Бесідувати з Ярославом Матвійовичем - одне задоволення. Каже, що може й Президента України дехто не любить, бо він - бджоляр. У більшій шані нині ті, хто полюбляє оковиту. Жарти - жартами, але дійсно дісталося Мойшевичу від колишньої влади. Та вже й в Невицькому не давали йому спокою колишні місцеві сільські керівники. Довелося навіть до суду звертатися.
Нарешті, начебто, все владналося, і 200 бджолосімей знайшли свою постійну прописку. Це відомі карпатські бджоли. Ярослав Матвійович не просто збирає мед, головне його завдання - розведення маток дуже цінних в Європі закарпатських бджіл.
Робота - не мед. При всій складності процесу механізацію тут не приміниш. Основну роботу пасічник виконує вручну і результати праці, перш за все, залежать від його старань і акуратності.
Вибираючи по міліграму бджолине молочко із мисочок, наприклад, досить пошкодити одну личинку - і пропала вся праця. Починаючи з травня по липень - роботи на пасіці зранку - до ночі. І ніяких вихідних. Відсадка молодих маток чого тільки варта!
Так, нелегке «солодке життя» серед бджіл, але «медовий майстер» нині не проміняв би нову свою професію на ніяку іншу. Мед відкачує двічі на рік - у травні і червні. Ось і весь медозбір.
- Тепер підгодовую бджоли. Треба 15 кілограмів меду на кожну сім`ю. Догодовую і цукровим сиропом, - розповідає бджоляр.
- Бджоли - це тваринний світ, І комахи їсти хочуть, є пожива у природі чи ні. У мене такий закон: візьму у бджіл 5 кг меду, дати маю 10 кг.
...І господарює Ярослав Матвійович на невеличкій території, яка колись була суцільною непрохідною хащею, при нагоді продає бджоломатки і пакети. Нині - це його життя. Його вибір, хоч робота - не мед. А як же інженер-електронік? Знання, каже, завжди стають в пригоді, навіть тоді, коли удосконалює свої вулики.
Далеко від благ цивілізації ми побачили справжнє диво - працелюбна і мудра бджола допомогла людині здійснити свою давню мрію.
П`янко пахне рум`янок, буйно цвіте конюшина. Так, легко дихається на цій окраїні Невицького. Навколо - благодатна природа. Має рацію Ярослав Матвійович: людина повинна жити в злагоді з природою і не лише брати в неї, але й не забувати віддавати.
