Поки політики дискутують навколо питання "бути чи не бути" спеціальним економічним зонам та територіям пріоритетного розвитку, економісти підраховують втрати від такої невизначеності. Одна з найменших областей України Закарпатська через відміну пільг для СЕЗ і ТПР недолічилась сотень мільйонів доларів, десятків тисяч нестворених робочих місць та значних сум надходжень до бюджету.

Поки політики дискутують навколо питання "бути чи не бути" спеціальним економічним зонам та територіям пріоритетного розвитку, економісти підраховують втрати від такої невизначеності. Одна з найменших областей України Закарпатська через відміну пільг для СЕЗ і ТПР недолічилась сотень мільйонів доларів, десятків тисяч нестворених робочих місць та значних сум надходжень до бюджету. Деякі потенційні інвестори просто налякалися політичної невизначеності і не виявляють особливого бажання робити у нас власний бізнес.

Попри те, що більшість СЕЗ і ТПР України з’явилися у 1998-1999 роках, однозначності у поглядах ані незалежних аналітиків, ані представників влади

щодо результатів їх функціонування немає й досі. Опоненти переконані, що СЕЗ та ТПР так і не стали інструментом у залученні інвестицій та розвитку депресивних територій. Вони стверджують, що значні податкові та регуляторні пільги наразі не забезпечили вітчизняним СЕЗ ролі "локомотива" інвестиційного процесу. Прихильники ж наполягають на необхідності індивідуального підходу до кожної економічної зони, оскільки, окрім недобросовісних інвесторів, є чимало таких, хто сумлінно виконує зобов’язання, стимулюючи місцевий економічний розвиток.

На Закарпатті останніх чимало. Бо якби не спеціальний режим, то у краї не було б принаймні автомобілебудівного заводу "Єврокар", чиї фінансові відрахування торік становили п’яту частину обласного бюджету. Якби не СЕЗ, не виникло б дефіциту (!) робітників у одвічно безробітному Закарпатті. І ще чимало "якби". За висновками економістів та правників у найзахіднішій області України СЕЗ та ТПР діяли у правовому режимі, а не займалися відмиванням грошей.

ЗМІНА ПРАВИЛ - ВІДТІК ІНВЕСТИЦІЙ

З 1994 по 2000 рік у нас в середньому щороку залучалося до 14 мільйонів доларів США прямих іноземних інвестицій. З прийняттям Законів України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області" і "Про спеціальну економічну зону "Закарпаття", спостерігається тенденція до значного зростання їхніх обсягів: 2002 рік - 30,1 млн, 2003 рік - 52 млн., 2004 рік - 62,7 млн. Минулий рік, коли скасували пільги для СЕЗ, за інерцією ще дав 45,6 млн доларів, а за 9 місяців нинішнього маємо лиш 19,3 млн. І навіть за найоптимальнішими прогнозами (45 млн доларів до кінця року) очевидно, що подібні темпи навряд чи колись нам світитимуть.

- Відтік інвестицій після відміни пільг для СЕЗ і ТПР дуже суттєвий, - стверджує генеральний директор ТОВ "Закарпатське агентство із залучення інвестицій та господарського розвитку територій" (це товариство є правонаступником органу господарського розвитку спеціальної економічної зони "Закарпаття") Володимир ПРИХОДЬКО. - Минулий рік у планах великих транснаціональних корпорацій щодо створення нових виробничих потужностей став просто провальним.

Окрім того у зв’язку зі згортанням промислової програми компанії "Ядзакі" спостерігалася навіть репатріація інвестицій, вивіз обладнання й устаткування. Втрачено добрячу половину від очікуванихприбутків.

А незворушна статистика свідчить, що фактичні втрати від прийнятих змін до законодавства, яке регулює інвестиційну діяльність по суб’єктах території пріоритетного розвитку та СЕЗ "Закарпаття", виглядають так: призупинено реалізацію 9 інвестиційних проектів на суму 162 млн дол. США; недофінансовано 29 на суму 175,1 млн дол.; не створено 11 850 запланованих робочих місць; збитки тільки ТОВ "Ядзакі Україна", що виникли внаслідок односторонніх дій держави, станом на 1 січня 2006 року становили 68,6 млн.

гривень. Чого вже казати, наскільки усі ці чинники вплинули на економічне становище області, її інвестиційний клімат тощо.

ЯК ПОВЕРНУТИ ДОВІРУ?

Певна річ, одними словами та умовляннями тут не обійтися, потрібні закони і ще раз закони. Ще у вересні минулого року Верховна Рада за N8115 зареєструвала законопроект "Про загальні засади створення та функціонування інвестиційних парків". Неодноразово Закарпатська облдержадміністрація зверталася до Президента та Кабінету Міністрів України з пропозицією підтримати цей документ або доручити розроблення альтернативного.

Висловлювалися пропозиції щодо відновлення практики надання пільги іноземному інвестору з податку на додану вартість та мита при внесенні іноземної інвестиції в статутний фонд підприємства-резидента України.

До речі, такий варіант є зрозумілим і звичним для зарубіжних бізнесменів, котрі висловлюють неприхований подив з приводу існування в Україні поняття сплати податку на додану вартість з інвестицій.

- На сьогодні, щоб врятувати стовідсотково орієнтовані на експорт підприємства, потрібно насамперед запровадити спеціальний митний режим їхньої роботи з запровадженням нульової ставки ввізного мита на комплектуючі і матеріали, - стверджує голова Закарпатської ОДА Олег ГАВАШІ. - Відтак слід відпрацювати схему вчасного і повного відшкодування ПДВ при експорті продукції цих підприємств. Аби продовжити будівництво започаткованих заводів, потрібно зберегти режим ввезення обладнання, що не виробляється в Україні, без сплати ПДВ та відповідного мита.

Для стабілізації такої діяльності облдержадміністрацією запропоновано перехідний режим роботи інвестиційних проектів та розглянути проект закону України "Про загальні засади створення та функціонування інвестиційних парків". Він скасовує, зокрема, будь-які пільги з прямого оподаткування, передбачає запровадження спеціального митного режиму відповідно до вимог ЄС, СОТ, Митного кодексу України, створення замість незліченних СЕЗ, ТПР та технопарків єдиного модуля стимулювання інвестиційної діяльності - інвестиційного парку за взірцем країн Центральної та Південно-Східної Європи.

- Сьогодні ми маємо осмислити удосконалення механізмів стимулювання інвестиційної активності, причому вже на новому, якісно новому рівні, - вторить голові ОДА вже згаданий Володимир Приходько. - Адже впродовж останніх років змінилася держава, економіка, зрештою її громадяни. В Україні з’явилися чіткі експортні інтереси, які слід враховувати. Нема у світі іншої форми стимулювання економіки, ніж створювати спеціальні анклави інвестиційної діяльності. У цьому плані ми пропонуємо (і вже маємо підтримку уряду) як спосіб полегшення входу інвесторів на конкретні території, концепцію індустріального парку.

Територія с.Соломоново Ужгородського району чи не найбільше підходить для цього. Аналогічний проект можна реалізувати на колишньому Мукачівському аеродромі, інших місцях. Пан Приходько стверджує, що індустріальний парк і СЕЗ - аж ніяк не дублюють один одного.

Перший є середовищем промислового розвитку зі спеціально підготовленою інфраструктурою. Тут інвестор одразу може або будувати, або орендувати виробничі площі. Це не режим, це проект розвитку, конструктивно-будівельний проект. Завдання СЕЗ набагато глобальніші, тоді як індустріальний парк

передбачає розвиток якогось виробництва.

МАЄМО ЩЕ ПОРОХ У ПОРОХІВНИЦЯХ

Та попри усі наведені вище складності й непорозуміння, є чимало інвесторів, які залишилися працювати в області й навіть розвивають свої потужності. Причому це настільки значні проекти, що мають вагу в загальноукраїнському масштабі.

Так, транснаціональна компанія "Джейбіл" продовжує реалізацію інвестиційного проекту з будівництва заводу з виробництва електронних пристроїв. Протягом 2006-2007 років планується спрямувати на цю справу 29 млн. дол. США (нещодавно закладено перший камінь у будівництво). На підприємстві, за попередніми даними, буде створено близько трьох тисяч робочих місць. Всесвітньо відома фірма "Флекстронікс" продовжує будівництво заводу з виробництва деталей і вузлів для електронної промисловості.

Протягом 2006-2007 років планується вкласти у цю справу підприємства 25 млн. доларів, створити ще три тисячі робочих місць. Польська фірма "Проклін" будує ІІІ та ІV черги заводу з пошиття чохлів для автомобільних сидінь.

Загальна вартість інвестиції - 26 млн дол. США. Тут мають отримати постійну роботу ще 700 краян.

Розширює виробництво ЗАТ "Єврокар". Компанія найближчим часом планує вийти на масштабніший рівень виробництва автомобілів й перейти до глибокого конвеєрного виробництва. Продуктивність становитиме 45 тисяч автомобілів на рік, при цьому обсяг інвестицій сягне 200 млн доларів США, а чисельність працюючих досягне 6,5 тис. чоловік.

Та й це ще не все. Протягом жовтня Закарпаття відвідали кілька послів відомих іноземних держав. Із Надзвичайними і Повноважними послами Сполучених Штатів Америки Уільямом Тейлором, Французької Республіки Жан-Полем Везіаном та Угорської Республіки Яношем Тотом керівники області глибоко й всебічно обговорили питання активнішого залучення зарубіжного капіталу в економіку краю. Такі ж проблеми порушували і під час розмови з Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Польща Олександром Моциком. Причому всім їм пропонувалися готові інвестиційні проекти.

- Завдяки таким підходам область стала реальним економічним полігоном, на якому Україна може відпрацьовувати найбільш оптимальні державні підходи до міжнародної економічної співпраці, - резюмує голова Закарпатської ОДА Олег Гаваші.

НЕУПЕРЕДЖЕНИЙ ПОГЛЯД

Анатолій Кінах, народний депутат України, президент Української спілки промисловців і підприємців під час недавнього візиту на Закарпаття недвозначно висловився за відновлення пільг для сумлінних інвесторів.

"Торік Україна суттєво погіршила інвестиційний клімат і довіру міжнародної спільноти, дозволивши в односторонньому порядку, без діалогу з бізнесом, без прогнозу наслідків ліквідувати умови і стимули діяльності інвесторів на території СЕЗ і ВЕЗ, - зауважив Анатолій Кирилович. - Сьогодні ситуація

виправляється, але держава зазнала чималих втрат. Коли ж вести мову про подолання корупції, ухилення від оподаткування, боротьбу з тіньовою економікою, то це не може бути виконаним з порушенням законодавства і прав інвесторів. Безумовно, потрібно жорстко боротися з такими ганебними явищами, але повинен діяти принцип "не нашкодь". І передусім тому інвестору, який виконує свої зобов’язання, створює робочі місця, платить податки".

У цьому область має необмежені можливості для ефективної віддачі залученого іноземного капіталу. Одне лиш будівництво незліченної кількості міні гідроелектростанцій, потреба в яких стає дедалі нагальнішою, чого варте.

Поза усяких сумнівів окупляться сторицею капіталовкладення у розвиток автопорту "Тиса" для організації сучасних міжнародних перевезень. Тому там, де потрібно сконцентрувати ресурси, інвестиції, слід задіяти стимули.

Головне, щоб це було прозоро й працювало в інтересах держави.

На сьогодні в області функціонують 707 підприємств, якими залучено 279 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій або 225 доларів на одну особу. За цим показником область посідає восьме місце серед інших в Україні. При тому, що має статус депресивної та дотаційної. Хоч має неабиякі перспективи радикально поліпшити власний інвестиційний клімат і обійняти чільне місце у

списку лідерів.

Юлія ЛІСНА,

"Урядовий кур’єр"