Минулої п‘ятниці на базі Закарпатського угорського інституту ім.Ф.Ракоці ІІ відбулося виїзне засідання постійної комісії обласної ради з питань освіти науки, культури, духовності, молодіжної політики, фізичної культури і спорту, нацменшин та інформаційної політики, яку очолює депутат облради, президент названого інституту Ільдіко Орос.
Витри піт солоний із чола…
Питання вищої освіти і не тільки та працевлаштування студентів днями обговорили члени постійної комісії облради.
Минулої п‘ятниці на базі Закарпатського угорського інституту ім.Ф.Ракоці ІІ відбулося виїзне засідання постійної комісії обласної ради з питань освіти науки, культури, духовності, молодіжної політики, фізичної культури і спорту, нацменшин та інформаційної політики, яку очолює депутат облради, президент названого інституту Ільдіко Орос. У роботі виїзного засідання взяли участь заступник голови облради Василь Брензович, начальник управління освіти і науки ОДА Юрій Герцог, члени постійної комісії облради: Віталій Ящищак, Гейза Гулачі, Степан Медвідь, а також секретар ради ректорів ВНЗ ІІІ–ІУ рівня акредитації області, проректор Закарпатського державного університету Віктор Бунда, ректор Мукачівського гуманітарно–педагогічного інституту Василь Росул, ректор Закарпатського художнього інституту Іван Небесник, керівник департаменту кадрово–освітнього супроводу проектів Закарпатського інвестиційного агентства Віталія Дідик та інші.
На порядок денний були винесені два питання: «Про виконання регіональних програм розвитку вищої освіти в Закарпатській області» та «Про хід виконання Програми підбору і працевлаштування робітничих та управлінських кадрів із числа випускників навчальних закладів області на підприємствах, що реалізують інвестиційні проекти на території Закарпаття». Іншими словами, депутати облради та керівництво вищих навчальних закладів обговорили в рамках діючих Програм наболіли проблеми щодо забезпечення життєдіяльності навчальних закладів та можливості працевлаштування молоді, що здобула фахову освіту, на діючих підприємствах нашого краю.
З першого питання інформував Юрій Герцог, який зазначив, що освіта Закарпаття слугується регіональними програмами, затвердженими рішеннями сесії облради, серед них – Програма «Вчитель» (№54 від 25.09.02 р.), до якої двічі вносились зміни в частині забезпечення відповідного рівня розміру стипендії, Програма розвитку регіональної вищої освіти на 2005–2007 рр. (№461 від 10.01.05 р.), Програма сприяння реалізації державної політики у галузі вищої освіти (№ 460 від 10.01.05 р.). Відповідно до програми «Вчитель» управління освіти і науки щороку погоджує обсяг державного замовлення для вищих навчальних закладів з урахуванням потреб регіонального ринку праці. В рамках погодження й було реорганізовано Мукачівське педучилище у Мукачівський гуманітарно–педагогічний коледж, а згодом – у Мукачівський гуманітарно–педагогічний інститут. Оскільки одним із пунктів названої Програми передбачено підготовку педпрацівників дефіцитних спеціальностей для сільських навчальних закладів за державним замовленням відповідно до цільових направлень, то управлінням освіти і науки у 2006 р. було укладено угоди про підготовку спеціалістів на умовах цільового прийому з УжНУ, Дрогобицьким і Тернопільським державними педагогічними університетами, Прикарпатським національним університетом, Київським національним лінгвістичним університетом і, звісно, Мукачівським гуманітарно–педагогічним університетом. У цьому році укладено відповідну угоду із Закарпатським держуніверситетом. Згідно з Програмою «Вчитель» здійснюється виплата іменних стипендій ОДА та облради студентам вищих навчальних закладів з числа відмінників та активістів громадського життя. Нині річний стипендіальний фонд становить 162960 грн., Програмою передбачено 300 тис.грн.
Дуже важливою є також Програма розвитку регіональної вищої освіти, відповідно до якої щороку управлінню освіти і науки виділяється 10 тис.грн. на проведення наукових конференцій викладачів та студентів, що дає змогу проводити міжнародного рівня заходи – науково–практичні конференції, читання тощо, які сприяють підвищенню іміджу не тільки освітніх закладів–учасників, а й освіти в цілому. Завдяки Програмі здійснюється й фінансування підготовки фахівців у вищих навчальних закладах І–ІУ р.а., що перебувають у комунальній власності, зокрема: Мукачівського гуманітарно–педагогічного інституту, Закарпатського базового державного медичного коледжу, Берегівського медичного коледжу, Ужгородського державного музичного училища та Ужгородського училища культури. Але у зв‘язку з зростанням видатків на комунальні послуги, підвищенням зарплати та стипендії коштів на утримання названих закладів недостатньо. А тому, підкреслив Юрій Герцог, необхідно внести зміни у Програму та продовжити термін її дії і, зрозуміло, збільшити фінансування. Третя Програма надала право рівного доступу до вищої освіти для молоді із соціально–незахищених категорій населення, відповідно до якої студенти денної форми навчання, які здобувають вищу освіту за кошти фізичних осіб, можуть отримати через управління освіти і науки компенсацію відсотків за користування банківським кредитом, який беруть для оплати за навчання. 100–відсоткова компенсація відсотків передбачена для студентів з числа сиріт, напівсиріт, інвалідів ІІ і ІІІ груп та тих студентів, батьки яких є інвалідами І та ІІ груп, для студентів із багатодітних сімей, де на утриманні батьків троє і більше дітей віком до 23 років, а також для студентів, які постійно проживають у гірському населеному пункті або навчаються у населеному пункті, що має статус гірського. На фінансування цієї Програми виділялось обласним бюджетом у 2006 р. 149 тис.грн., у цьому – 100 тис.грн. У 2005 році компенсацію відсотків за користування банківським кредитом для оплати за навчання отримали 55 студентів, у 2006– 56, а цього року такою можливістю скористалося лише 4. Більшість, казав начальник управління, користуються послугами банківських кредитів в основному під час літньої сесії та вступних екзаменів, а вони– попереду.
Обговорюючи хід виконання регіональних Програм з питань освіти, Василь Росул розповів про стан справ очолюваного ним інституту. Найболючішою проблемою залишається недостатнє фінансування, не вистачає приміщень. От якби, казав він, удалося добудувати споруду профтехучилища №7, яку два роки тому передали інституту, то на ближчих десять років питання було б знято з порядку денного. Не менш тривожить і кадрове питання. Ми, наголосив Василь Васильович, запросили чи то переманили до себе фахівців із Дрогобича, Києва, Дніпропетровська, Херсона.
Такі ж проблеми переживає і Закарпатський художній інститут, про що розповів Іван Небесник. Декілька разів інститут змінював адресу, оскільки міська влада то надавала приміщення, то відбирала їх, а відповідно до вимог чинного законодавства, заклад, якому видаються ліцензія та акредитація, повинен мати відповідні приміщення, кадри тощо. І тільки коли губернатором вдруге став Віктор Балога, то знайшлося постійне місце для інституту ( вул. Волошина, 37), де ведуться ремонтні роботи, впорядковуються аудиторії, майстерні. Залишається невирішеним тільки питання прилеглої землі довкола будівлі, яка, звісно, вкрай потрібна інституту. Думалось, наголосив пан Небесник, що міська влада поставиться до наших потреб з розумінням, адже йдеться про навчальний заклад, який випустив із своїх стін спеціалістів, якими гордиться не тільки наш край, а й уся Україна. А ще турбує перенаселений студентський гуртожиток, де в кімнатах замість двох осіб проживає четверо.
Член постійної депутатської комісії Віталій Ящищак у ході обговорення цікавився питаннями відновлення профтехосвіти в області. Адже статистика свідчить, що спеціалістів з вищою освітою, зокрема, юристів, економістів та інших, – надлишок, тобто більше як потребує ринок праці області, а тим часом фахівців середніх спеціальностей не вистачає довкола. Бо досвідчені – виїхали на заробітки за кордон, а нових фахівців середньої спеціальної освіти випускають мало.
Заступник голови облради Василь Брензович наголосив, що така проблема справді існує, а тому необхідно якомога скоріше зробити аналіз з тим, аби вивчити, фахівців яких спеціальностей потребують райони, область і таких готувати в навчальних закладах краю. Словом, потрібно провести моніторинг ринку праці і врегулювати питання на обласному рівні. Як запевнив Юрій Герцог, управління освіти і науки працює в цьому напрямку. Профтехосвіту збережено, є бази, є попит, та позаяк нові технології, виробництва вимагають нових спеціальностей, то необхідно ці питання врегулювати, щоб готувати саме таких фахівців, у яких є потреба. Сьогодні не менше хвилює владу і демографічна ситуація в нашому краю. Якщо торік закарпатські школи випустили 19 тис. дітей, то у перший клас пішло – 14 тис. Це – проблема. Бо вже сьогодні вчителі не мають відповідного завантаження. У скорім часі доведеться, якщо так буде й надалі, випускати спеціалістів–педагогів з двох предметів, скажімо, хімік–біолог.
Обговорили присутні і питання діяльності філій навчальних закладів інших регіонів України, що працюють на теренах Закарпаття. Адже впродовж останніх років громадяни краю зіткнулися з серйозною проблемою: проплативши за повний курс навчання дитини, виявилось, що філії не мають ліцензії, отож студенти залишились без дипломів державного зразка.І такі факти – не поодинокі. Юрій Герцог повідомив, що на Закарпатті діє 40 вищих навчальних закладів, 5 із них – державні, інші – центри, пункти, філії... Ясна річ, управління не сидить, склавши руки. Торік із 18 філій було закрито 9 через відсутність ліцензії. Але болить за ошуканих краян, які, приносячи документ про вступ на навчання, не вимагали показати відповідні документи від керівництва. І за довір‘я заплатили високу ціну. Між іншим, як зауважили виступаючі, поза обласний бюджет через філії, область утрачає понад 5 млн.грн. щороку. Тому, як наголосив Василь Брензович, краяни повинні робити ставку на місцеві вузи. Тільки так можна уберегти і своїх дітей, і сімейні бюджети від біди. Слушно також підтримати пропозицію головного редактора “НЗ” Віталія Ящищака, він же ж – депутат облради, публікувати в місцевих ЗМІ перелік вузів, що мають ліцензії. Підсумовуючи сказане, депутати вирішили рекомендувати внести зміни до діючих Програм відповідно до вимог сьогодення.
Інформуючи з другого питання, Віталія Дідик зазначила, що на основі обласної програми «Підготовка, перепідготовка і працевлаштування робітників та управлінського персоналу для потреб підприємств, що реалізують інвестиційні проекти на території Закарпаття у навчальних закладах області» стало можливим створення єдиної бази даних випускників навчальних закладів краю. Головною метою створення цією бази даних було спрощення й прискорення механізмів та процедур забезпечення робітничими й управлінськими кадрами підприємств, що реалізують інвестиційні проекти на території області та практичне сприяння в ефективному працевлаштуванні випускників навчальних закладів регіону. Її реалізація відбувалась у три етапи. На першому – здійснено розробку й виготовлення анкетної документації та створення ексклюзивного програмного комп‘ютерного забезпечення, на другому – проведено анкетування серед випускників, на третьому – на підставі аналізу і опрацювання анкетної документації створено програмну комп‘ютерну базу під назвою « Реєстр випускників”.
«Реєстр випускників», наголосила Віталія Іванівна, містить відомості про 1500 випускників 11 факультетів навчальних закладів краю, а також випускників 20 профтехучилищ Закарпаття. Іншими словами, кожен роботодавець, звернувшись до цієї бази даних, має не тільки повні анкетні дані, а й стислий особистісно–психологічний портрет конкретного претендента на посаду. Цікаво й те, що кожен випускник мав змогу внести в анкету відомості й про інших перспективних людей, друзів, знайомих. До речі, учасники Програми, котрі навчаються на 5 –му курсі, майже всі працюють на підприємствах, що реалізують свої інвестиційні проекти на Закарпатті.
Заступник голови облради, підсумовуючи засідання, вніс пропозицію розширити базу даних стосовно всіх спеціальностей, у тому числі й педагогічних, з тим, аби кожен випускник мав змогу реалізувати себе після закінчення вузу в рідному краї, що також допоможе зупинити виїзд готових спеціалістів за кордон, як то є сьогодні.
Була ще одна слушна пропозиція: укласти тристоронню угоду: роботодавець–інститут–студент, яка гарантуватиме студенту – робоче місце, роботодавцю – фахівця.
Учасники засідання прийняли рішення рекомендувати відділам освіти райдержадміністарцій розглянути дані питання при підготовці до нового навчального року з урахуванням висловлених пропозицій.
