Багатодітна українська родина, яку можна побачити, швидше, на ілюстраціях до шевченківських віршів або у кінофільмах, уже відійшла в минуле. Сімей, що мають чотирьох і більше дітей, сьогодні припадає одна на сто. Цей один відсоток, який становлять переважно особливо віруючі люди, котрим віра забороняє застосовувати будь-які контрацептиви, існуватиме завжди, як і в інших розвинутих країнах світу. Ми не беремо до уваги Буркіна Фасо, Сомалі чи Нігерію, де й нині на одну жінку припадає сім дітонарод
Порахуйте, скільки дітей в родині, і ми скажемо вам, де ви живете…
Як вказує демограф Ірина Прибуткова, наприкінці ХІХ сторіччя на одну жінку припадало 7—8 дітей, хоча й дитяча смертність була високою. У 1920 р. в середньому на сім’ю припадало чотири дитини. Далі — ланцюг сумно відомих історичних подій, і в 1960-1970 рр. народжуваність зменшується вдвічі. В результаті стрімкого спаду протягом 90-х рівень народжуваності у 2000—2001 рр. зафіксувався на рівні 1,1 дитини на одну жінку. Такий же показник сумарної народжуваності на рівні 1,1—1,2 дитини на одну жінку спостерігається також у Вірменії, Латвії, Чехії, Іспанії, Словенії та ще кількох європейських країнах. В Німеччині — 1,3, в Канаді — 1,4. Це країни з надзвичайно низьким рівнем народжуваності. І в цих країнах давно намагаються вирішити проблему народжуваності, адже треба стимулювати ті подружжя, які хочуть дітей, аби вони відтворювали населення ще й за тих, хто фізіологічно не може народити, хто не встигає в силу життєвих обставин або добровільно не хоче мати дітей.
На жаль, такими є реалії й українського сьогодення. В принципі, не винятком є й Закарпаття. Хоча в області ще й нині чи не найбільша, порівняно з іншими областями, відтворюваність населення. У нас, зрештою, і народжуваність, хвалити Бога, та й традиції, особливо релігійні, сприяють цьому. Але все одно доводиться говорити по суттєве зменшення кількості багатодітних родин — саме тих родин, завдяки яким ще досі певною мірою і вдавалося підтримувати народжуваність бодай на якомусь рівні. Демографічна криза загрожує національній безпеці. Як цю кризу подолати?
Як стверджують фахівці, демографічна криза стала не лише серйозним гальмом соціально-економічного розвитку України, а й загрожує її національній безпеці. Проблема подолання демографічної кризи є комплексною і потребує комплексного вирішення на рівні держави, здійснення цілісної системи заходів правового, економічного, медичного, соціального, освітнього, культурного, природоохоронного та організаційного характеру… Саме тому сьогодні Президент України Віктор Ющенко надзвичайно великого значення надає стимулюванню народжуваності та захисту материнства.
Першими кроками в цьому напрямку свого часу стала одноразова допомога при народженні дитини в розмірі 8,5 тисячі гривень. Так, це стало стимулом, але суттєво поліпшити показники народжуваності в Україні покликані соціальні ініціативи Президента, які за умови успішного виконання таки наведуть Україну на шлях до стабільності та благополуччя.
Про що мова в першу чергу? Звичайно, про 15 тисяч гривень одноразової допомоги при народженні другої й наступних дітей. Погодьтеся, нині це вже не такі малі гроші: є родини, яким спільно за рік не заробити таку суму. Або, з іншого боку, можна підрахувати, що можна купити дитині за ці гроші — також погодьтеся, чимало… Але мова не лише про ці суми, глава держави має намір стимулювати створення багатодітних родин, бо лише так нація матиме змогу відродитися, лише так нас може стати в майбутньому знову 52 мільйони.
Яка ситуація з багатодітністю в Україні?
Не секрет, що багатодітні сім`ї залишаються найбільш уразливими в сучасних соціально-економічних умовах. Нині в Україні налічується приблизно 13,5 млн. сімей, серед яких 396,2 тисячі родин є багатодітними. З них мають трьох дітей – 298,4 тис. сімей; чотирьох – 63,9 тис. сімей, п’ятьох і більше – 33,9 тис. сімей. (у тому числі понад 1,7 тис. сімей мають десять і більше дітей).
Ні для кого не стане відкриттям, що соціальний захист дітей багатодітних сімей нині є недостатнім. Так, багатодітна сім’я має право на допомогу як малозабезпечена, якщо доходи на працездатну особу становлять у місяць менше 121 гривні, а на непрацездатну дитину менше 205 гривень. Максимальний розмір допомоги становить відповідно 91 і 154 гривні. Чи великі це гроші на сьогодні?
Крім того, зазначені розміри допомоги зменшуються в залежності від суми фактичного доходу на одного члена сім’ї. У даний час багато сімей не отримують зазначену допомогу через низький рівень гарантованого забезпечення прожиткового мінімуму. Наприклад, якщо сім’я має двох батьків та четверо дітей від 6 до 15 років, то при доходах сім’ї 1165 грн., що становить на одного члена сім’ї лише 177 грн. у місяць, допомога не виплачується.
Як результат, маємо ще одну страшну статистику: нині в Україні 40% сімей з двома дітьми живуть за межею бідності, а з трьома і більше дітьми за межею бідності живуть близько 64 відсотків сімей.
І так само ні для кого не є таємницею, що найгострішими проблемами таких родин залишаються забезпечення житлом, низький матеріальний статок родин, отримання дітьми освіти.
З огляду на всі ці проблеми, родини нині воліють обмежуватися однією-двома дітьми. Результати відчутні: лише в Закарпатті, за даними головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації, кількість багатодітних родин за останні кілька років суттєво зменшилася. Якщо, приміром, у 1993-2000 роках таких родин на обліку в управлінні рахувалося близько 11 тисяч, то вже нині — всього 6 тисяч.
Президент пропонує поліпшити матеріальні статки багатодітних сімей
Чи можна говорити про збільшення кількості багатодітних родин в нинішніх українських реаліях? Спеціалісти вважають, можна, але… за певних умов. Найважливіша така умова – втілення в життя ініційованого Президентом України Віктором Ющенком підвищення рівня допомоги на одну дитину в багатодітних сім’ях до 50 відсотків прожиткового мінімуму. «Це той відсоток, з якого, переконаний, ми повинні розпочинати, — заявив в одному зі своїх інтерв’ю глава держави. — З керівниками облдержадміністрацій ми вже домовилися – проводимо нову соціальну політику по відношенню до багатодітних родин, починаємо з того, що родини, які мають 10 і більше діток, забезпечуються з боку держави автомобілем, комп’ютером, пральною машиною. Зараз ми говоримо про достатню соціальну допомогу, прямі кошти, які повинні йти з бюджету країни. Бо попередні кроки, як правило, ми робили все з місцевих бюджетів або за рахунок спонсорської допомоги. Зараз кажемо: ми цю роботу будемо продовжувати. Будемо підходити з такою ж міркою до сімей, які мають по 8-7 дітей. Переконаний, що так само дійдемо і до власне багатодітної родини, якою по закону вважається родина, що має більше 5 дітей. Але сьогодні держава повинна підкреслити свій пріоритет в цьому питанні. І йдеться якраз про те, що державна політика повинна бути більш виразною в цьому питанні. Сьогодні допомога на дітей з багатодітних сімей виплачується за умови, якщо фактичні доходи на таку дитину в родині складають не менше 205 гривень. Вдумайтеся в цифри. Ми говоримо про людинку, яка треба одягти, взути, нагодувати, дати медичне забезпечення, відпочити і таке інше. Ми говоримо про 205 гривень. Планка, яка не заслуговує сьогодні дискусії в колі серйозних відповідальних людей. Це наш батьківський обов’язок. Бо всі ці діти є наші».
Також Президент України пропонує законодавчо запровадити з 2008 року такі додаткові соціальні гарантії багатодітним сім`ям:
1. Позачергове надання соціального житла сім`ям та одиноким батькам, які мають п`ятьох і більше дітей, а також у разі одночасного народження трьох і більше дітей;
2. Забезпечення пільгових умов вступу та звільнення від плати за навчання в навчальних закладах усіх рівнів дітей з багатодітних родин, які мають п`ятьох і більше дітей;
3. Збільшення надбавки до пенсії за особливі заслуги на п`ятнадцять відсотків (з 20-25 до 35-40% від нарахованої основної пенсії) матерям, які народили п`ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, та жінкам, відзначеним почесним званням України «Мати-героїня».
P. S. Чи будуть колись жінки у нашій державі народжувати бодай дві дитини? Точну відповідь на це запитання, переконані фахівці, ми зможемо отримати вже протягом найближчих двох років. На цей період припадає найбільш активний дітородний вік чисельної когорти молоді 1983—1987 років народження. На цей же період планується втілення низки ініціатив Президента України Віктора Ющенка…
