Відділ швидкого реагування `Сокіл` УБОЗ УМВС -- елітний підрозділ закарпатської міліції, -- вважає перший заступник начальника УМВС -- начальник УБОЗ УМВС полковник Ігор Пилипчук. -- Тут служать справжні професіонали, добре фізично і морально підготовлені офіцери та прапорщики. У цьому я сам переконався недавно, взявши участь у їхньому марш-кидку. Незважаючи на складні погодні та рельєфні умови, хлопці у повному обладунку успішно подолали складну багатокілометрову дистанцію, вклавшись у контроль

Очолює відділ майор міліції Володимир КРЕЧКО, який з дитинства мріяв про службу в міліції. Отож після школи прийшов в ОВС. Спочатку служив у спортроті (він майстер спорту з мотоциклетного спорту), потім -- у `Соколі`. Далі кілька років працював в іншому підрозділі, після чого знов повернувся у `Сокіл`. Цього разу - командиром. Закінчив Національну академію внутрішніх справ України, тепер заочно вчиться у магістратурі. Сьогодні майор Кречко -- гість `Відомостей міліції`.

`СОКІЛ` -- ЕЛІТНИЙ МІЛІЦЕЙСЬКИЙ ПІДРОЗДІЛ

-- 27 березня ви відзначили професійне свято - День служби, тобто чергову річницю створення спецпідрозділу `Сокіл`. Які основні завдання виконують ваші бійці?

-- Вони залучаються до виконання складних спецоперацій: знешкодження бандформувань та їхніх ватажків, звільнення заручників, затримання озброєних злочинців та організованих злочинних угруповань. Залучають нас і під час екстрадицій злочинців, конвоювання особливо небезпечних з них. Наші працівники разом з `Альфою` УСБУ та `Беркутом` входять у бойову групу антитерористичного центру.

-- Розкажіть трохи про особовий склад закарпатського `Сокола`?

-- У складі спецпідрозділу -- 16 працівників: 10 офіцерів та 6 прапорщиків. Всі вони вільно володіють різними видами вогнепальної зброї -- автоматами, пістолетами кількох марок, кулеметом, гранатометом, знають альпіністську справу й навики бойових єдиноборств. Для виїздів на місця подій маємо службові джип та `Мерседес`.

-- Володимире Васильовичу, а як ваші `соколи` підтримують фізичну і бойову форму?

-- Маємо добре облаштований спортзал з різними тренажерами, чотирма боксерськими грушами, татамі, тенісним столом і т.д. Раз-двічі на день проводимо заняття з фізпідготовки. Раз у два тижні приймаємо заліки з бігу, підтягування і стрільби.

-- А як виглядає служба ваших хлопців? Не кожного ж дня треба виїжджати на затримання чи знешкодження...

-- Вони щодня виходять на роботу. Будь-якої миті готові надягнути бронежилет, взяти зброю, маски і виїхати на завдання. А у вільний час займаються тренуваннями, спецпідготовкою... Кожен день у нас детально розписаний. У вихідні та святкові дні чергують окремі відділення. За 25-30 хвилин наш боєць має бути на `базі` у формі та зі зброєю, аби тут же виїхати на місце НП.

ДОВОДИТЬСЯ І ЗБРОЮ ЗАСТОСОВУВАТИ...

-- Чи доводилося `соколам` застосовувати зброю?

-- Так.

-- А вам особисто?

-- І мені доводилося бути у таких ситуаціях.

-- Наприклад...

-- Якось ми брали озброєного злочинця -- торговця зброєю, який узяв заручника. Оскільки переговори під керівництвом та за безпосередньої участі тодішнього начальника “Сокола” Василя Русина не дали бажаного результату, то було вирішено стріляти. Цілились у ноги. Злочинця знешкодили, заручник не постраждав. `Зброяра` потім засудили до семи років позбавлення волі, але десь через чотири роки він помер у тюрмі. Згадується і захоплення відомого кілера Ігнаткіна...

-- Відомі соколині полювання, адже сокіл високо літає і добре все бачить на землі. А як `полює` міліцейський `Сокіл`? Чи бувають операції без крові та стрілянини?

-- Власне, цього ми й прагнемо. Зброю застосовуємо у крайньому випадку. Буває, вдаємось до хитрощів, театральних прийомів, приміром, до переодягання. Якось, вдягнувши білі халати і використавши машину `швидкої допомоги`, вилучили партію зброї -- автомати, пістолети, набої до них.

В іншому випадку з допомогою `костюмування` затримали торговця наркотиками. Довідавшись, що він має намір зупинитися на одній з АЗС під Чопом, двоє з нас переодяглися заправниками, інші -- митниками і прикордонниками. Нічого не підозрюючи, наркоділок прибув на згадану автозаправну станцію. Тут ми його й скрутили, вилучивши велику партію смертоносного `зілля`.

-- А про який марш-кидок згадував полковник Пилипчук?

-- Цей захід відбувся 2 листопада минулого року у Перечинському районі, в рамках навчально-тренувальних зборів `Сокола`. О 9.15 ранку під керівництвом начальника УБОЗ УМВС полковника Ігоря Пилипчука ми почали марш-кидок на вершину полонини Руна. Незважаючи на надзвичайно складні природні умови (туман, мокрий сніг), гірські перешкоди (урвища, лісозавали тощо), круті схили і т.д весь особовий склад спецпідрозділу дійшов до вершини без пригод і травм, подолавши 28-кілометрову відстань за 3 години 50 хвилин. Це -- хороший показник. До речі, разом з нами біг і полковник Пилипчук.

`СОКОЛАМ` НЕ ЗАВАДИЛО Б І СВОЄ АЛЬПІНІСТСЬКЕ СПОРЯДЖЕННЯ...

-- Володимире Васильовичу, ви згадували альпіністські навики `соколів`. Чи відбуваються тренування і на цьому напрямі?

-- Так, з 5 по 9 лютого ц.р. на військовому полігоні `Оріховиця` проводились тренування з тактико-спеціальної та гірської підготовки. Оскільки ми не маємо власного альпіністського спорядження, то нас виручили військовики. Під час цих навчань ми здійснили піший перехід за маршрутом полігон `Оріховиця`- Анталовецька поляна -- поляна Світильник -- Соколині скелі - полігон `Оріховиця`. Під час переходу проводилися заняття зі спеціальної підготовки на теми `Тактика пересування по гірських стежках, крутих снігових схилах. Орієнтування в гірській та гірсько-лісистій місцевості`, `Забезпечення життєдіяльності та способи виживання в екстремальних зимових умовах`, `Основи пересування тактичної групи в різних кліматичних та погодних умовах, у світлий і темний час доби. Організація потайного пересування групи на пересіченій місцевості`, `Тактика звільнення заручників та фізичного захоплення правопорушників в умовах гірської місцевості` і т.д. З поставленими завданнями співробітники ВШР `Сокіл` справилися успішно, у визначене місце прибули вчасно.

- А чи заважає щось високому польоту міліцейського `Сокола`?

-- Як я вже казав, відсутність сучасного альпіністського спорядження, нових засобів радіозв`язку, не вистачає й пального...

-- І все ж ви справляєтеся з поставленими завданнями. Кого відзначили б з нагоди Дня служби?

-- Майорів В`ячеслава Халупника та Анатолія Гончарука, прапорщиків Миколу Тарасова й Івана Савчура, старшину Леоніда Вайду (він, до речі, брав участь у миротворчих операціях в колишній Югославії).

-- Чи згадуєте своїх попередників -- колишніх командирів `Сокола`?

-- Звичайно. Мені згадуються передусім В’ячеслав Логвін, Василь Василинець та Василь Русин, які багато зробили і для нашої служби, і для формування в мені тих якостей, які потрібні у `Соколі`.

-- Що побажаєте своїм підлеглим з нагоди дня створення відділу швидкого реагування `Сокіл`?

-- У нас є неписане правило: `Серце -- дамі, душу -- Богові, а життя -- Вітчизні`. Отож бажаю колегам і далі мати ці слова за кредо, чесно виконувати покладені на нас обов`язки. Щоб якнайрідше доводилося вдаватися до зброї, щоби бандитська куля нас обминала! Міцного всім здоров`я, щастя, сімейного благополуччя, Божої благодаті, різних життєвих гараздів!