Лікарі пропонували компенсувати смерть грошима

38-річнаОксана Федоріз села Баранинці Ужгородського району Закарпаття звинувачує лікарів районного пологового будинку у смерті своєї дитини. Немовля померло в утробі матері 17 червня.

Оксана із 40-річним чоловіком Олегом та двома синами — Володимиром, 16 років, і 7-річним Вадимом живуть у приватному будинку. Жінка працює на заводі з виготовлення автомобільних джгутів ”Джейбіл”, чоловік — столяр.

— Про вагітність дізналася в січні, на третьому місяці, — розповідає Оксана. — Багато їла, відчула рух у животі. Ми з чоловіком порадилися і вирішили, що народжуватиму. Вагітність протікала нормально. Щоправда, були набряки й тиск підстрибував час від часу. 2 червня лікарі порадили лягти в патологічне відділення пологового. Народити мала 12 липня. УЗД показувало, що дитинка має 3500 грамів. Хоча живіт у мене був великий.

— Лікар Калій першим помітив, що не все добре, — долучається до розмови Оксанин чоловік Олег. — При медогляді спитав: чому такий великий живіт?

15 червня жінка відпросилася з лікарні додому.

— У понеділок в одинадцять вечора мене почало трусити, потім відійшли води. Ми зразу поїхали до пологового, — веде далі. — Я зрозуміла: щось не так. Ці пологи не були схожі на попередні. О третій ночі почалися перейми, болі були сильні. Я просила медиків: подивіться мене. А лікар Марина Уліганинець кинула: я не буду бігати коло вас, як бобік.

Федор просила зробити їй кесарів розтин. Жінку відмовляли.

— Олег до ранку чухав мені поясницю. Ноги почали набрякати, я втрачала силу, не могла народити, — говорить жінка.

О 9.00 до палати зайшла нова зміна лікарів.

— На чергування заступила Вікторія Пантьо, — продовжує Оксана. — Із нею зайшов і заввідділення Мирослав Шекета. Я мало на коліна не впала перед ними: просила зробити кесарево.

— А вони сміялися, — додає Олег. — Шекета каже: раз жінка просить кесарево — буде рожати. Тоді я вже почав просити. А вони: ”Яке кесарево? Ми зараз капельничку поставимо”.

В Ужгороді за домовленістю звичайні пологи коштують $300, патологічні — $400, а кесарів розтин — $800.

Після препарату жінка почала народжувати. Та якоїсь миті, згадує Оксана, лікарка з акушеркою почали перешіптуватися. По телефону викликали підмогу: ”Екстремальні роди. Зайдіть хтось у п’яту палату”. Прийшов завідувач відділення. Спитав, скільки дитина перебуває в утробі в такому положенні — 5 хвилин. До палати збіглося вісім медиків. За мімікою одного з них породілля зрозуміла, що дитина мертва: він двічі махнув головою.

Оксану Федор повезли на операцію.

— Прийшов Олег — плакав, — веде далі жінка. — Лікар запитала про дітей. Я сказала, що маю двох синів. Вона відповіла: ”Ну то й усьо”.

Олег подав заяву до міської прокуратури. Справу передали до Ужгородського міськвідділу. Зробили розтин дитини. Судмедексперт Ткачук написала: крововилив у наднирники, гематома печінки, розрив легені, надзвичайно велика дитина. Хлопчик важив 4600 г, зріст — 60 см.

— До нас приходили лікарі, — розказує чоловік. — Просили, щоб забрали заяву. Пропонували компенсувати смерть сина грошима. Але ми не відступимося.

— У жінки були ускладнені пологи, — пояснює завідувач відділення Ужгородського пологового будинку Мирослав Шекета. — Дитина мала широкі плечики. Кесарево не робили, бо показів для цього не було. Вини лікарів немає, — вважає медик.