Чого чекають пересічні громадяни від влади? Насамперед вирішення злободенних питань. Можливо, саме тому мешканці села Ратівці, більшість яких є угорці, на останніх виборах сільського голови обрали головою українку Тетяну Андрусь. Бо не раз чули її ділові пропозиції про те, як зробити так, щоб село стало заможнішим, щоб людям жилося легше.
Тетяна народилася в Запоріжжі, потім з батьками переїхала на Львівщину. Тут і зустрілася з своїм майбутнім чоловіком. Вийшла заміж і приїхала з своїм обранцем на Закарпаття. Має дві вищі освіти - економічну та юридичну.
Особа - неординарна. Вигравши конкурс «Міс Львова», Тетяна знехтувала пропозиціями модельних зарубіжних агентств і замість до Парижа, де була вже чітка домовленість, поїхала за коханим хлопцем в Закарпаття. Каже, що не шкодує, бо придбала набагато більше — прекрасного чоловіка, сім`ю, дітей. А тепер ще можливість допомогти односельчанам.
Наша розмова з сільським головою Ратівців Тетяною Андрусь відбулася якраз напередодні Дня Незалежності України. Тетяна Михайлівна саме обговорювала з секретарем сільради Марією Іллар сценарій святкування цього свята у селі.
Очікувався приїзд відомих угорських артистів. З того часу, як головою стала ця мойода, мила жінка, життя в селі докорінно змінилося, а святкують нині ратівчани так, як ще не вміють в інших селах. І не йдеться про багате застілля, як хтось собі думає, а про духовний, творчий бік справи. Тетяна Михайлівна сама творча особистість і зуміла згуртувати навколо себе багато ініціаторів добрих справ. Першим називає начальника лінійного виробничого уп-равління магістральних газопроводів Федора Лукіту. Каже, що цей депутат обласної ради - дійсно народний обранець, робить все, щоб людям села жилося легше не на папері, а на ділі.
— Хотілося б якнайбільше зробити для людей, — ділиться думками Тетяна Михайлівна. — Держава — це ми, але високоповажні урядовці інколи, на жаль, думають інакше. І закони під себе пишуть, а для жителів села декларують те, що ніколи не збувається. Оголосили Рік села, і що? Просто забули, для села нічого не зробили.
Тому я переконана, що багато залежить від керівників на місцях. Наші вулиці у Ратівцях вже освітлені. Вулиця Шевченка відремонтована, тепер будемо ремонтувати вулицю Шандора Петефі. Зробили ремонт клубу. Буде газове опалення і в клубі, і в дитячому садку. Тут нам допоможуть голландці. Вони взагалі дуже багато допомагають в нашому селі. Це, дякуючи їх зусиллям, запрацював у Ратівцях сімейний будинок для діточок. І тепер 25 волонтерів з Голландії трудяться над спорудженням другого корпусу дитячого будинку. Для дітей вони привезли ліжечка, матраси, багато інших речей.
Є в селі, в районі стадіону, криниця з лікувальною водою. Хочемо привести її до порядку, облагородити територію навколо неї. Ця криниця буде наче візитною карточкою нашого села. Гріх, щоб про неї не дізналися люди. Може, не одному ця лікувальна вода допоможе. Старожили розповідають, що давним-давно сюди приїжджали люди з інших сіл, щоб напитися цієї цілющої води.
Приведемо в порядок сільський стадіон. Потрібна нам нова свердловина, щоб на обох кладовищах була вода.
Маємо, багато задумок. Люди, наприклад, просять ділянки, а землі обмаль. Є в селі понад тисячу гектарів, але користувачі - інші. Тому хочемо навести порядок з межами села, із земельними ділянками. 139 сімей нині просять ділянки, а задовольнити їхні прохання важко.
Я вдячна депутатам сільради за поміч, вдячна своєму чоловіку — юристу, який у всьому мені допомагає. Робота сільського голови забирає багато часу, але коли бачиш результати своєї праці і вдячні погляди односельчан, значить, трудишся недаремно.
