Розповідь з вечірки декадансу в «ФонДю Барі»
Кожен письменник – стукач. Уся література – донос. Навіщо писати книгу, якщо не плювати в колодязь. Так сталося, що я є свідком певних подій, окрім того, я знаю одного досить навіженого видавця, який дозволить мені розповісти про них усім бажаючим. Я від самого початку нічого не вимагав. Я просто опинився всередині механізму, який винищує все на своєму шляху, і ніяк не сподівався лишитися неушкодженим. Я скрізь шукав того, хто зможе змінити світ, доки не зрозумів: можливо, це саме я і є
Ф.Бегбеде „99 франків”
I’m in a crowd and I’m still alone
Placebo “One of a kind”
Одна моя цель – быть на свободе. Для
нее я всем жертвую. Но часто, часто думаю я,
что доставит мне свобода…
Что буду я один в толпе незнакомой?
Ф.М.Достоевский
Письмо брату от 16 августа 1839 г.
Він перетворив своє життя на рекламу, щоб стати відомим. А зараз, схоже, не знає, що з цим робити…
Епатаж, шок, скандал, цинізм, зухвальство… Це все про «найпопулярнішого французького письменника ХХІ століття» Фредеріка Бегбеде(ра). Для нього мистецтво – символ і самоціль, сенс життя і джерело натхнення. Його романи викривають всю жалюгідність і тривіальність людського існування. В них він, як справжній митець, намагається зазирнути в самісіньке серце пекла…
Претендувати на абсолютного класика сучасної літератури – це аж занадто. Але Фредерік Бегбеде(р) – це беззаперечне втілення її брутальності, відвертості й парадоксальності, яке удостоїло своїм візитом столицю України 12-13 листопада. І, як завжди, одне і те саме: зустрічі з журналістами, фотосесії і телезйомки, афтографи, юрби шанувальників, нові «гламурні» приятелі, банальні запитання на кшталт: «Що схожого і відмінного між Вами і героями ваших романів?» А ви б витримали? Ось вона, ціна популярності.
Про мистецтво, схоже, всі забули. Фредерік весь в собі. Він дивиться по сторонах, корчить з себе ді-джея, намагається розважитись, п’є горілку…«самотність в натовпі». А йому так багато хотілось розповісти… Найменший натяк на питання про літературу провокує небувалий спалах відкритості і зосередженості: Ф.Бегбеде(р) намагається донести те, що сказано між рядками в творах; те, для чого не вистачило місця на папері. Його мова відверта і вишукана, його експресія пройнята фрустрацією і відчаєм, його слова – це знаки спільності, це звернення до Soulmates.
Читання романів наштовхує на думку, що автор пише про себе… За словами М.Уельбека٭٭ це „проспективний автофікшн”. У самого ж Фредеріка Бегбеде(ра) зовсім інше життя, про яке нікому нічого не відомо. Його герої живуть життям, на яке він сам «не наважується».
Все закінчилось досить швидко…розповіді, питання, зйомки, поцілунки…і втеча. Ф.Бегбеде(р) презентував чергове своє «безсмертя» і зник…Що ж, тепер час прочитати найголовніше – його новий роман «Ідеаль»…До речі, поки що тільки російською мовою (про переклади іншими мовами автору нічого не відомо).
٭ з франц.мови – дпоможіть, пардон; оригінальна назва останнього роману Ф.Бегбеде(ра) „Ідеаль”, яку він презентував у Києві
٭٭ франц.письменник. До речі вони друзі, разом випивають...Ви не знали?
