Декани УжНУ вважають, що цьогорічна вступна кампанія відбулася цілком прозоро
Несподіваний «міжнаціональний конфлікт», який спробували роздмухати в УжНУ цього річ, здається, завершиться нічим. Окрім двох ініціаторів скандалу, проблем не бачить практично ніхто. На підтримку ректора висловилися більшість деканів університету. Окрім, хіба що, як не прикро, можливо, Миколі Вегешу, його рідного історичного. Власне, нинішній декан цього факультету й ініціював «міжетнічну проблему». Точку зору деканів УжНУ пропонуємо вашій увазі.
Юрій Бідзіля, декан філологічного факультету:
Кожен може висловлювати свою точку зору, але не варто виробничі питання університету виносити за його межі, тим більше – до етнічної площини. Тому що питання етносу – завжди дуже болючі. У Закарпатті у всі віки мирно співіснували багато національностей, і якщо угорці в нашій області – другий за кількістю представників етнос (15%), то певно і у вищих навчальних закладах повинно було б навчатися стільки відсотків угорців. І якщо існують міждержавні урядові угоди, то їх необхідно виконувати, а не лише декларувати, і якщо у Міністерстві вирішили надати стільки державних місць для угорців, то для чого піднімати галас через десяток угорців серед тисячі абітурієнтів? На жаль, нині в нашій державі національна політика декларується, але не виконується. Знову ж таки кажу, що не хотілося б обговорювати цю ситуацію за межами університету, адже все можна вирішити за столом переговорів.
Володимир Лазур, декан фізичного факультету:
Я скажу, що у Києві нам ніколи б не виділили цих 10 державних місць, якби не відкриття природничо-гуманітарного факультету з угорською мовою навчання групи фізиків. Завдяки цьому факультету ми розв’язали проблему спеціалізації усіх студентів-фізиків на наших факультетських кафедрах. Адже ми мали 50 чоловік державного замовлення, і шість кафедр, а для спеціалізації потрібно було на кожну кафедру по 10 чоловік. Тепер маємо 60 студентів, і у зв’язку з цим Київ дозволить нам давати їх на спеціалізацію. Ми задумали так, що перші два роки наших студентів-угорців будемо навчати угорською, але з одночасним перекладом фізичних термінів на українську. Тобто, маємо дві гарні ідеї: по-перше, навчити цих дітей розмовляти і розуміти фізику українською, по-друге, розділити через два роки цих 10 чоловік на кожну з шести кафедр, згідно з їхніми побажаннями, тобто будемо їх давати на спеціалізацію. Тому весь колектив фізичного факультету схвально ставиться до відкриття цього факультету з угорською группою, і ми навіть не знаємо, як можна назвати це незрозуміле збурення навколо факультету?
Василь Лендєл, декан хімічного факультету:
Вважаю, що приймальна комісія УжНУ цьогоріч працювала абсолютно прозоро, тим більше, що під час її роботи тривала перевірка з Міністерства. І для мене незрозумілі звинувачення доцента Володимира Фенича і професора Романа Офіцинського у бік ректора. Якби це рішав сам Микола Вегеш, я б ще, може, щось казав. Але за виділення державних місць для угорців голосувала вся приймальна комісія – а це проректори, декани і т.д. Тобто це рішення – колегіальне і абсолютно прозоре, і перевірка з МОНу не виявила у цьому рішенні ніяких порушень. Я б сказав, що хлопцям-історикам треба заспокоїтися, поросити вибачення перед університетом, і на цьому цю історію завершити.
Юрій Остапець, декан факультету суспільних наук:
Майже «детективна історія» про порушення прав українців при вступі до УжНУ триває, незважаючи на те, що комісією МОН України, яка перевіряла Університет, прийняті відповідні рішення. Університетом розроблений комплекс заходів, які направлені на усунення певних недоліків у роботі приймальної комісії. Це цивілізований вимір вирішення будь-якого конфлікту. Продовження публікацій нічого іншого як псування іміджу УжНУ в очах громадськості не принесе. Тим більше, що нічого нового в них не пишеться. Незабаром відбудеться засідання Змішаної міжурядової українсько-угорської комісії, де це питання буде обговорюватись. До наступної вступної кампанії буде прийняте відповідне рішення МОН України, яке не дасть підстав для подібного роду публікацій.
Позицію ректора підтримали всі декани УжНУ, його діяльність була позитивно оцінена Зборами трудового колективу, які щойно відбулися.
Петро Лизанець, декан гуманітарно-природничого факультету:
Вступна кампанія в цьому році була повністю прозорою, приймальна комісія працювала у нормальному режимі, всі рішення приймала одноголосно, за винятком питання, пов’язаного з гуманітарно-природничим факультетом. Гуманітарно-природничий факультет з угорською мовою навчання був відритий рік тому і нині успішно працює. Факультет створений на базі трьох кафедр: математики, фізики, а також історії Угорщини та євроінтеграції. Викладацький склад у нас непоганий, маємо 4 професорів, докторів наук, понад 10 кандидатів, доцентів, так що ми викладацьким складом задоволені. Єдина проблема , що маємо багато сумісників, але ми будемо вирішувати її якомога швидше. Ми будемо працювати над тим, щоб на наших кафедрах були хоча би по три постійні викладачі. Щодо питання роботи приймальної комісії: коли в університеті проводився спеціально окремий прийом на гуманітарно-природничий факультет, було зазначено, що проводиться прийом документів на факультет саме з угорською мовою навчання! Але за кілька днів до завершення на прийом на спеціальність «історія», на наш факультет просто посипалися заяви від абітурієнтів, які вступали на історичний факультет, але угорською мовою не володіли. Ми попередили їхніх батьків, мовляв, не травмуйте дітей, для чого ви здаєте сюди ваші документи, адже діти не володіють угорською! Але батьки уперлися, мовляв, вони вивчать мову і т.д. Але я гадаю, що самі батьки не додумалися б до такого, хтось їх на це напоумив, сказав, що, мовляв, там є 18 безкоштовних місць і ви ці місця отримаєте. Бачте, ми могли заборонити здавати дітям-українцям ці місця, але ми цього не зробили. Ми вирішили прийняти документи від цих дітей, але вирішили також, що мову потрібно знати, тому ввели додаткову співбесіду на знання угорської. У нас, наприклад, вже вступали українці на угорське відділення, але всі вони чудово знали угорську мову. На співбесіді ми дали студентам анкету, яку вони повинні були заповнити угорською: своє прізвище, ім’я, рік народження та коротку автобіографію. Тобто, ми не вимагали особливих знань з граматики, фонетики, а лише знання угорської розмовної мови. На цю співбесіду прийшли лише троє з двадцяти абітурієнтів, на наступний день прийшов ще один. Жоден з них не володів угорською мовою. Тоді були прийняте рішення приймальної комісії про те, що ті, хто не пройшов співбесіди на знання угорської мови, не зараховані до університету. Тому я вважаю, що вступна кампанія пройшла нормально і прозоро, вся приймальна комісія приймала свої рішення одноголосно, крім декана історичного факультету, і думаю, що ректор тут показав правильну принципову позицію. Не йде мова про те, що хтось з угорців принижує українців, адже ми прийняли до університету 7 % угорців, тоді як кількість цієї національної меншини у Закарпатті становить 12 %. Так що тут немає жодної дискримінації.
