Ужгородець Роман Жорник створив унікальну фото-екскурсію у минуле обласного центру Закарпаття. Ентузіаст створив унікальне поєднання старих міських фото першої половини ХХ ст. із сучасними світлинами Ужгорода.
“Я випадково надибав схожі фото-екскурсії Санкт-Петербургом і вирішив для Ужгорода зробити щось схоже. На все витратив зо два дні часу. Спочатку знайшов в Інтернеті старі світлини нашого міста і вирушив з ними фотографувати. Коли справу було зроблено — поєднав старі і нові світлини, крім того додав трохи тексту. Робота немає ніякої ромерційної основи — усе для душі” - розповідає Роман Жорник.
Роман люб'язно погодився надати свої роботи нам для публікації. Пропонуємо Вам на мить поринути в минуле Ужгорода, так само, як зробили ми:
1. Подорож в минуле Ужгорода розпочинається з однієї з найкрасивіших будівель - Кафедрального собору.
Він збудований в 1646 році. З 1775 року імператрицею Марією-Терезією був переданий греко-католицькій єпархії. Набув сучасного вигляду в 1877 році.
2. Спускаємось трошки нижче вулиці Капітульної до вулиці А.Волошина. Звідси відкривається панорама на будинок комерційного технікуму, який з 1784 по 1894 рік був гімназією. Пізніше в цьому будинку містилась мерія. Як видно, у 30-х роках будинок був на поверх нижчий.
3. Вулиця Волошина. Ракурс на теперішній Інститут післядипломної педагогічної освіти. В 1935 році тут містилась вчительська семінарія. Згодом, в 1939р., реорганізована в ліцей. Однак, в 1941 році вчительську семінарію відновили.
4. Йдучи далі по вулиці зупиняємось навпроти головного входу до вчительської семінарії. Змінилась тільки огорожа...
5. Пройшовши ще далі бачимо бокову сторону одного з корпусів семінарії. Він за останні 80 років зовсім не змінився...
6. Повернемось назад і опинимось на перехресті вул. Волошина і Капітульної, на якому ми вже були. Одразу кидається в очі будівля римо-католицького храму св. Георгія, яка бере свої початки з 1332 рокі. Сучасного вигляду храм набув в 1762 році....
7. Ще за кількасот метрів відкривається - перехрестя вулиці Корзо і Волошина. Цей відрізок вулиці зовсім не змінився з тих часів...
8. Заглянемо на хвильку на площу Корятовича. По центру будинок легіонера, який був збудований чеським кондитером Богумилом Пурма. На першому поверсі містилась цукерня, на другому кав’ярня. Вище - кабінети ветеранської організації...
9. Повернемось на Корзо. Один з найвідоміших будинків цієї вулиці - "Білий корабель". Раніше тут містився одноіменний ресторан від якого і пішла назва будинку...
10. Далі відкривається прекрасний вид на всю вулицю...
11. … права сторона вулиці повністю змінилася …
12. … а от ліва – не зазнала значних змін.
13. Пройдемо далі по вулиці Великомостовій (стара назва), яка веде до площі Театральної. У центрі - будівля готелю і ресторану "Корона".
Тут в 1911 році проходили перші кіносеанси, їх показувала фірма "Брати Лендвай і Арпад Ревес"…
14. … будівля "Корони" набула сучасного вигляду в 1910 році...
15. ... через площу Театральну проходив перший автобусний маршрут в Ужгороді, який був відкритий в 1923 році.
16. Спустимось по сходинках зліва від мосту. Міст неодноразово перебудовувався. В 30-х роках він був транспортним і містив всього дві опори, тепер він пішоходний і має вже 4 опори.
17. Йдемо за театр і потрапляємо у парк Фенцика, де знаходиться будинок філармонії. Його збудовано в 1904 році Д.Паппом і Ф.Саболчі, як ортодоксальна синагога.
18. Переходимо на лівобережну частину Ужгорода. Зупинимось на хвильку посеред пішіходного мосту, де відкривається чудовий вид на річку і набережну...
19. ... найбільше виділяється будинок сучасної лінгвістичної гімназії (ЗОШ №1). Збудована у 1912 році, як школа для дівчат. У роки війни тут містилась ужгородська гімназія.
20. Від 1-її школи починається і найдовша у Європі липова алея, яка була посаджена в кінці 20-х років XX ст.
21. Перша школа зовсім не змінилася, окрім лип, які прикривають її від людського ока.
22. Пройшовшись Київською набережною, яка є відносно новою, оскільки забудована набагато пізніше ніж протилежна, бачимо трансортний міст . Він збудований ще чехами в 30-х роках. Тоді виникла потреба транспортої розв’язки нижче по течії. Проект розроблявся в Празі. В 1944-му році коли німці покидали Ужгород - його підірвали (як і всі мости в Ужгороді). Міст був відновлений у повоєнні часи за тим самим проектом. Щоб отримати проект радянський спеціалістам довелось їхати в Прагу, в державний архів Чехословаччини.
23. Проходячись по мосту бачимо, що набережна дуже змінила свій вигляд... вона стала більш зеленою...
24. ... все заросло деревами...
25. ... однак будівлі не змінились... тільки покриття мосту стало інше…
26. Перенесемось у 1934 рік - під мостом з’явились сваї, які підтримують ще тільки почате будівництво мосту. Закінчився процес будівництва у 1937 році. Кошторис склав 8 млн. крон.
27. Йдучи набережною Незалежності звернемо трошки вліво і опинимось на площі Народній. Тут ми бачимо будинок суду. Нині – будинок профспілок.
28. У центрі площі розташований будинок крайового уряду (нині облдержадміністрація). Його спорудження обійшлось у 20 млн. крон. Архітектор А.Крупка. Будинок має 1800 вікон.
29. Повертаємось на набережну. Відкривається панорама на 3-ю школу (колишня чеська народна школа ім. Т. Масарика) і сучасний медичний факультет УжНУ, який був жандармським управлінням.
30. На цій світлині видно, що будинки з того часу зовсім не змінились.
31. Площа Пушкіна. Тут знаходився головний банк Ужгорода (Будинок ліворуч) і фінансовий уряд (праворуч).
32. Вигляд на банк…
33. Звернувши з набережної на площу Поштову одразу бачимо будинок поштамту збудованого в 1932 році . Будівництво обійшлось в 500 000 пенгів. Цей будинок залишається і до теперішнього часу головним будинком пошти в Ужгороді.
34. Пройшовши площу Поштову рушаємо по вулиці Довженка і бачимо будинок готелю «Берчені», який нині пустує і, сподіваюсь, невдовзі відкриє свої двері для нових відвідувачів.
35. Готель «Берчені» збудований в 1910-х роках. У ньому згодом містився Ужгородський торгівельний банк (нинішній магазин "Кобзар").
На цьому подорож в минуле завершується. Дякую за увагу! Любіть своє місто!
