Якщо Юлія Тимошенко стане президентом, вона може призначити Віктора Медведчука главою свого секретаріату або ж генеральним прокурором країни. Такі кадрові призначення пророкують колишньому главі президентської адміністрації – людині, яку після кількарічного забуття реінкарнувала Юлія Тимошенко.
Вже нині автором цілої низки ініціатив, з якими виступає Юлія Тимошенко, є саме Віктор Медведчук. Ця співпраця існує вже давно. Медведчук є зв’язковим у контактах між Тимошенко і Медведєвим. Він також є автором низки ініціатив, з якими виступає Юлія Тимошенко. Зокрема, саме він є автором тієї Конституції, яку цього літа хотіли проштовхнути БЮТ та ПР. Доклав своїх зусиль Віктор Володимирович і до підписання січневої газової угоди.
Про зв’язок Тимошенко – Медведчук політологи та й, власне, самі політики з табору БЮТ говорять як уже про доконаний факт. Навіть Юлія Володимирівна не відхрещується від цієї співпраці. Так, нещодавно в інтерв’ю на одному із загальноукраїнських телеканалів Прем'єр-міністр не стала відрікатися від союзу з Віктором Медведчуком: «Я будуватиму співпрацю зі всіма людьми, які зможуть будувати Україну, і з кожною людиною, яка може внести позитивний внесок... Я як лідер спиратимуся на тих людей, які в той або інший час зможуть принести Україні найбільшу користь», – сказала Тимошенко.
Нині автором цілої низки ініціатив, з якими виступає Юлія Тимошенко, є саме Віктор Медведчук. Цілком очевидно, що Тимошенко виступає не як самодостатній політик, а як реалізатор тих ідей, які Медведчук експортує з Кремля.
Колишній голова СДПУ(о) насамперед взявся розставляти своїх людей у різних ешелонах влади. Наразі на вищих щаблях владного Олімпу сірий кардинал влаштував декілька своїх соратників-есдеків: Тараса Козака – заступником голови Державної митної служби, Олександра Паршина – першим заступником голови Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, Олексія Іщенка – першим заступником міністра регіонального розвитку та будівництва і Олександра Задорожнього – радником Прем'єр-міністра із правових питань.
Заради співпраці, окрім кадрових реверансів у бік Медведчука, Тимошенко зробила ще чимало провальних ходів – насамперед довірила йому стати посередником у газових переговорах, укладених на ціле десятиріччя! Йдеться про ціну на газу, за який українці з початку року платять нарівні з європейцями.
Нагадаємо, що стосунки Медведчука та Тимошенко почалися майже два роки тому. Особливо актуальними для Юлії Володимирівни вони стали в другій половині 2008 року – тоді в команді прем’єра сталася чергова криза інтересів.
Навіщо ж Юлії Володимирівні Медведчук? Адже негативний імідж останнього і досі у всіх на устах. З’ясувалося, що для виконання спецдоручень. Насамперед «сірий кардинал» взяв на себе дві місії. Перша: коаліція з Регіонами. Він її провалив. Друга: газові переговори в Москві. Звісно, і тут без провалу не обійшлося. Тимошенко сподівалася, що Медведчук, дочку Дашу якого хрестили Володимир Путін і дружина Дмитра Медведєва, може бути у цій справі корисним. Але… Але все виявилося простіше – на газовому фронті Юлія Володимирівна в парі з Віктором Володимировичем зазнали нищівної поразки, за яку з власної кишені розраховується кожна українська сім’я.
Запевнення Тимошенко, що ми отримали найнижчу в Європі ціну на газ, звучали не дуже переконливо вже при укладанні газових домовленостей. Пані Тимошенко у січні говорила про ціну на 2009 рік – 228 доларів за тисячу кубометрів газу. Але за підсумками року ми отримали вже 280 доларів. Вже наступного року «Газпрому» згідно з «чудовим» договором, як його охрестила Прем’єр-міністр, українці вже сплачуватимуть на 20 відсотків більше, ніж цьогоріч, – 310-315 доларів. Ця вартість блакитного палива буде катастрофічно високою для наших виробників, зважаючи на курс долара. Особливо це вдарить по підприємствах, що працюють на внутрішній ринок і мають справу лише з гривнею.
Така поразка є дуже образливою в умовах стабільної ціни на нафту, а також замороження тарифу на транзит територією нашої країни у 2009 році. Тариф залишиться жалюгідно низьким і наступного року, а це конкретні живі гроші для латання дірок в «Нафтогазі», які тепер НАКу доведеться добувати, накручуючи ціну, або ж за рахунок друкарського верстату.
При укладанні договору якщо Медведчук і допомагав, то явно не країні під назвою Україна і явно не її прем’єру. Він, як член сім’ї, почесний малоросійський кум, цими «сімейним справами» намагався вчергове виторгувати для своїх соратників-есдеків низку посад.
Це лише в казках Маша обманює трьох ведмедів, в реаліях політики російський Ведмідь здатен задавити будь-якого українського прем’єра. Це розуміє пані Тимошенко, тому і тримає Медведчука на короткій дистанції біля себе. Можна тільки уявити, якою буде українська політика у випадку, якщо переможе Юлія Тимошенко. І зовнішня, і внутрішня політика буде творитися не в Києві, а в Кремлі. І розплачуватися за це буде аж ніяк не Тимошенко.
