Депутати обласної ради нинішнього скликання, ретельно вивчивши всі матеріали з даного питання, газетні публікації тощо, на пленарному засіданні восени минулого року прийняли рішення “Про прийняття цілісних майнових комплексів” (№ 141 від 16 листопада 2006 року). Це означало, що санаторії та туристично–оздоровчі комплекси краю взяті у комунальну власність. Громадськість області, дізнавшись про позицію депутатів обласної ради, здихнула з полегшенням (нарешті!), а невдоволені власники “профспілкови
Упродовж останніх 10 років ( а то й більше) вкрай занепокоєні медики, науковці, громадськість краю, нардепи України від Закарпаття били на сполох із приводу включення наших санаторіїв та туристично –оздоровчих комплексів у ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”. Простіше кажучи, на початку 90–х років минулого століття закарпатські перлини опинилися в руках столичних акціонерних товариств. У результаті, місцеві медичні працівники утратили пільги, передбачені законами та постановами для медпрацівників сільських населених пунктів, багатьох настигла участь так званого скорочення штатів, занепала наука.
Стоси списаних скарг осідали в різних контролюючих органах, місцевих радах, і , навіть, парламенті. Редакції присвячували темі цілі газетні полоси. Але віз стояв упевнено на місці.
Депутати обласної ради нинішнього скликання, ретельно вивчивши всі матеріали з даного питання, газетні публікації тощо, на пленарному засіданні восени минулого року прийняли рішення “Про прийняття цілісних майнових комплексів” (№ 141 від 16 листопада 2006 року). Це означало, що санаторії та туристично–оздоровчі комплекси краю взяті у комунальну власність. Громадськість області, дізнавшись про позицію депутатів обласної ради, здихнула з полегшенням (нарешті!), а невдоволені власники “профспілкових санаторіїв” взялися відстоювати свої інтереси, про що також стало відомо краянам.
Відомі свалявські науковці, досвідчені медики Михайло Данилаш та Михайло Завадяк, що усі ці роки вважали своїм священним обов’язком відстоювати інтереси рідних оздоровниць і колективів, дізнавшись про рішення обласних депутатів звернулися в обласну раду з листом. Вже з перших рядків вони висловили щиру підтримку депутатам обласної ради й розповіли окремі факти стосовно перебігу подій, які відбувалися довкола питання закарпатських оздоровниць.
Нам, зазначають вони, випадково вдалося ознайомитися з проектом статуту закритого акціонерного товариства “Укрпрофоздоровниця”, яке вирішило підпорядкувати собі наші оздоровниці. Так от, спільно із заступником головлікаря санаторію “Квітка полонина” Молнаром С.М. ми опрацювали зауваження до проекту статуту і роздали учасникам зборів. Делегати від трудових колективів проголосували проти вступу в ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”. Невдовзі трьох “зачинщиків” було відряджено в Одесу на семінар, а тим часом зацікавлені провели збори, які закінчилися, звісно, на користь останніх. Як результат, санаторії були позбавлені права юридичних осіб. Ми повернулися із Одеси вже у філії ЗАТа. Й ми вирішили збирати підписи працівників санаторіїв Свалявського та Мукачівського районів з вимогою повернути оздоровницям попередній статус, що й зробили. Листи з підписами надіслали в облраду, в облпрофраду, в ЗАТ і Укрпрофраду. І статус юридичних осіб було повернуто нашим оздоровницям. Ми раділи й наївно сподівались, що головлікарі та інші посадові особи тверезо оцінять ситуацію й створять акціонерне товариство в межах нашої області.
На жаль, наші сподівання не справдились. Окремі наші колеги, що знайшли спільну мову з представниками ЗАТа, далі ведуть автори листа, стали заслуженими лікарями, а бунтар Данилаш, перебуваючи на посаді заступника головлікаря санаторію “Поляна” – безробітним, та й про захист дисертації на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук довелося йому також забути. Невдовзі “навели порядок “ також із ученим Михайлом Завадяком, на підставі листа якого нардепи України від Закарпаття Іван Мигович та Іван Баранчик опублікували статтю в республіканській газеті “Голос України”, де й розповіли про ситуацію, яка склалася стосовно Закарпатських оздоровниць та клопотали перед ВР про перегляд статусу санаторіїв “профспілок”. Закінчилось усе тим, що посаду головлікаря санаторію, яку посідав Завадяк, підкреслюють автори листа, було скорочено. Що називається, і його із серця вон.
Нас підтримав головлікар санаторію “Карпати” Павло Сіксай. Його також звільнили з посади. Але сьогодні мова не про особисті образи, наголошується в листі, а про інше: наміри облради – обґрунтовані, правильні, справедливі, тому вважаємо своїм обов’язком стати на бік обласних депутатів. Адже нещодавно ми дізналися, що у відповідь на рішення облради з цього питання “пішли” позови до суду.
“Підтримку ви матимете серед громадськості і трудових колективів санаторіїв. Але для цього треба нагадати всім історію”, – акцентують науковці. І коротко розповідають далі.
Коли створювалось ЗАТ, сказано в листі, колективу обіцяли 49 % акцій, затим – 25%, пізніше – 10 %, останній раз – жодного відсотка. А тим часом майже 30 столичних функціонерів ЗАТа отримують регулярно дивіденди – відсотки з кожної проданої путівки. У сумі – файні гроші. Ось цей аргумент повинен стати головним для ваших подальших правильних рішень. Працюючи в ЗАТ, медперсонал утратив всі пільги на оплату комунальних послуг та інші пільги. Але і це ще не все. ЗАТ розпродало Комбінат благоустрою і допоміжних господарств у Поляні, Базу постачання в Ужгороді, триповерховий корпус колишнього клубу –їдальні санаторію “Поляна”, велику котельню і один із спальних корпусів цього ж санаторію. Колективи отримали від цього нуль. Та найболючіше навіть не це. З часу створення ЗАТ працівників санаторіїв повністю усунули від контролю за господарсько–фінансовою діяльністю. А за часів Союзу проводилися засідання колегії “Закарпаткурорту”, де запрошувалися голови профкомів, секретарі первинних організацій КПУ та ЛКСМУ, заступники головлікарів та інші. Тобто, про добробут санаторіїв і курортів дбали спільними зусиллями і вони процвітали.
Між іншим, колись в Ужгороді діяла філія Одеського НДІ курортології, тепер на тій базі працює НПО “Реабілітація”. Але воно практично не займається науковими розробками з проблем санаторного лікування в гастроентерологічних оздоровницях, котрих у нас більшість ( 5 із 7).
Тривожить і ситуація стосовно експлуатації родовищ мінеральних вод на Свалявщині. Якби незалежна лабораторія зробила аналізи мінеральних вод і вивчила б дебети, порівняла їх із показниками, скажімо, 1965 року, то потрібно було б приймати радикальні й негайні рішення, щоб запобігти повному виснаженню і забрудненню родовищ. На наш погляд, наголошують автори, ліцензії на експлуатацію родовищ не треба давати нікому. Потрібна спеціалізована структура, підпорядкована керівництву облради чи ОДА. Сьогодні за режимом експлуатації родовищ стежить (?) Гідрогеологічна режимно–експлуатаційна станція - фактично підрозділ ЗАТ. До слова, на курортах Польщі воду в бювети наливає медсестра. А в “Сонячному Закарпатті” в кількох нових приватних корпусах мінеральна вода підведена до ванн у спальних номерах. Такого нема ніде у світі. А коли відсутня прісна вода, мінеральною змивають унітази…
Хіба не круто?! А втім, читаймо далі лист.
“Наше завдання зберегти природні багатства краю для прийдешніх поколінь. Дякуємо Вам за розуміння ситуації й позицію, бажаємо успіхів і будьте здорові».
Такими оптимістичними рядками закінчують свого листа панове Данилаш і Завадяк.
Голова облради даний лист надіслав відповідним управлінням для розгляду порушеного заявниками питання з участю відповідних служб, і зазначив: про результати розгляду інформувати і обласну раду, і авторів листа.
На адресу облради надійшла відповідь управління з питань майна комунальної власності, в якому заступник начальника управління Іван Турянчик повідомив, що рішення сесії обласної ради від 16 листопада 2006 р. «Про прийняття цілісних майнових комплексів» прийнято з метою забезпечення сталого економічного та соціального розвитку Закарпатської області та поповнення місцевого бюджету за рахунок відрахувань новоствореними комунальними підприємствами. Прийняття до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області санаторіїв та туристично–оздоровчих комплексів, створення на їх базі комунальних підприємств Закарпатської області обумовлено неодноразовими випадками безпідставної реєстрації права колективної власності на цілісні майнові комплекси туристично–оздоровчого комплексу всупереч діючому законодавству.
Управління з питань майна комунальної власності облдержадміністрації, наголошує Іван Михайлович, вдячне Вам за підтримку та розуміння вищезазначеного питання, викладеного у вашому листі від 15 грудня 2006 р.
Що далі? А далі, як на мене, всі, від кого залежить подальша доля закарпатських оздоровниць і курортів, повинні усвідомити одну важливу річ: з використання місцевих курортів, землі, сонця, мінеральної води, транспорту, ресурсів торгівлі, робочої сили податки повинні осідати у місцевому бюджеті. Бо це – зарплатня працюючим освітянам, медикам та іншим. Адже головний камінь спотикання краю – дефіцит власних коштів, які з неба не впадуть.
