Через брак коштів Закарпаття так і не вдалося захистити від нинішньої повені. Хоча можливість була, якби стовідсотково фінансувалася з Державного бюджету «Державна протипаводкова програма Тиса».
Закарпатські спеціалісти кажуть, що найбільше
постраждали ті населені пункти, де недобудовані дамби, берегові
украплення. Друга причина підтоплення і не проходження води –
засміченість водяних потоків, які проходять селами, містами.
Проблема
сміття, твердих побутових відходів зараз знову згадалася тому, що саме
через проблему засміченості території області постраждало чимало
населених пунктів. Мова про те, що дощові води знесли до водних
потоків, річок купу непотребу, в тому числі й поламаної деревини,
гілляччя, і все це створило затори, особливо під містками. Не маючи
проходу, вода фактично розливалася вулицями, селами, підтоплювала
житлові будинки. Рятувальники кажуть, невеликі підтоплення саме через
затори в Закарпатті трапляються ледь не щороку.
Засміченість водних потоків – проблема всієї України
Ця
проблема стосується не лише Закарпатської області чи Західної України,
яка зараз страждає через стихію, а й власне всієї держави. Закарпатські
спеціалісти переконують, подібне засмічення – це явище, притаманне усій
державі, ось лише згадують про нього зазвичай під час надзвичайних
ситуацій.
Загалом станом на 30 липня закарпатські рятувальники
розчистили 132 погонні метри підмостових заторів, якщо підрахувати, що
площа під мостом незначна, то висновки напрошуються відповідні.
«
Мова про мостові переходи, під якими збираються затори, сміття, відходи
деревини тощо. І ми спостерігали таке: незважаючи на те, що вода в
загальному спадала, саме а таких місцях тривало підтоплення територій,
населених пунктів, бо завал не міг пропустити воду в потічкові», –
сказав начальник Головного управління МНС в Закарпатській області
Володимир Бодак.
У Закарпатті розробляють «Схему поводження з твердим побутовим сміттям»
Чимало
закарпатців спостерігають, що в багатьох населених пунктах області
нарешті здійснюється систематичний збір твердих побутових відходів,
чого ще 2-3 роки тому не було.
Сприяють цьому в першу чергу
кілька іноземних проектів зі збору й сортування сміття, які
реалізовуються в Закарпатті, а ще нерідко – усвідомлення органами
місцевого самоврядування того, що за забруднення й не прибирання їх
можуть покарати. Особливо актуальним це питання є в контексті того, що
Закарпатська область межує з європейськими державами. Зокрема, й
нещодавно Угорщина виставила Україні рахунок на суму 35 тисяч євро за
засмічення її території українським сміттям. Такі відходи приносять до
цієї європейської країни річки.
Конкретніше про те, як в
Закарпатті намагаються вирішувати проблему, начальник Закарпатського
облводгоспу Володимир Чіпак зазначив, що в області останнім часом
проводиться значна робота і сміття стає менше. «Нас тішить те, що в
населених пунктах з’явилися баки для сміття, є пункти переробки
пет-пляшок. Ми не стоїмо осторонь проблеми також, у першу чергу
екологічні служби. Разом з тим, наразі в Закарпатській області
розробляється схема поводження з твердим побутовим сміттям, інакше не
буде виходу з ситуації», – сказав начальник Закарпатського облводгоспу
Володимир Чіпак.
