Золтан Ленд’єл: Політики згадують про проблеми міст тільки перед виборами

7
1

Щоб розірвати ланцюг проблем місцевих громад, зауважує Золтан Ленд’єл, потрібно законодавчо визначити, хто за що відповідає, і які для цього передбачаються ресурси.

В Мукачеві тихо і спокійно. На обличчях перехожих – привітні посмішки. На центральній площі Миру – юрби туристів. Здавалося б, криза немов оминула місто. І це не тому, що проблем немає, просто їх вирішує вправна та відповідальна команда. На її чолі – Золтан Ленд’єл. У місті та області його вважають першокласним менеджером, який завжди зорієнтований на інтереси людей. Не дарма, наприкінці листопада минулого року його обрали міським головою. Рівень підтримки показовий – 67% виборців. Найперше, що заявив Золтан Золтанович у якості міського голови – він негайно вступає до Єдиного Центру та, разом з колегами, береться до господарських клопотів.

- Півроку минуло, як Вас обрали мером Мукачева. Найперше, що Ви тоді сказали: «довіру виборців тепер слід сповна виправдати». Завдання не з легких, чи не так, особливо під час кризи?

- До обрання мером Мукачева я обіймав посаду секретаря міської ради та виконував обов’язки міського голови, оскільки мій попередник Василь Васильович Петьовка був обраний народним депутатом.

І проводячи зустрічі з виборцями, наголошував, якщо вони довірять мені керувати містом, то я обов’язково продовжуватиму сумлінно працювати у тих напрямках, які визначені як пріоритетні у попередні роки. Крім того, вибори мера Мукачева відбувалися уже під час кризи, тому команда, з якою я зараз працюю, прекрасно усвідомлює  всю відповідальність перед громадою.

Ми працюємо часом навіть у вихідні. Вирішивши одну справу, відразу беремося за іншу. Нині ми орієнтуємося на програму, сформовану у 2004 році, і я особисто підставлятиму плече всім, хто задіяний у розбудові міста, буду намагатися організовувати цю роботу.

- Що вдалося зробити за ці півроку? У чому вбачаєте перспективу та можливі складнощі для міста?

- Як не дивно, але головні виклики пов’язані не з кризою, а з минувшиною – реконструкцією комунального господарства, яке ми успадкували з часів Радянського Союзу. Воно надзвичайно енергомістке.

Пам’ятаю, як у брежнєвські часи було гасло – «Економіка повинна бути економною», але для його реалізації нічого не було зроблено. Тоді виживали за рахунок низьких цін на енергоносії.

Сьогодні ж ситуація погіршується з року в рік, оскільки ціни на енергоносії піднялися до світового рівня, а механізми в системі водопостачання, очисних споруд, теплопостачання залишилися енергомісткими. Відтак – комунальна сфера стала надзвичайно збитковою, що лягає тягарем на місцеві бюджети.

- Як Ви збираєтесь давати цьому раду?

- Перші кроки уже зроблено. Приміром, ми перевели всю бюджетну сферу на індивідуальне опалення. Тільки на цьому щорічно економимо більше 5 мільйонів гривень. Нова система облаштована сучасними агрегатами. Майже на 80% замінено вікна у школах, дитсадках, лікарнях, тобто є реальна економія тепла, а відтак і бюджетних коштів.

Разом з тим, у освітніх закладах після завершення навчання та у вихідні дні ми маємо можливість економити потужності, тому що коли були підключені до центрального теплопостачання, оплата здійснювалася за цілу добу рівномірного використання тепла. Крім того, нарахування проводилося незалежно від зовнішньої температури, тобто що на дворі -10° С, що +10° С – плата одна. В умовах теплого клімату на Закарпатті, ми зараз маємо значну економію.

Також хотів би відзначити, що у центральній районній лікарні віднедавна працює когенераційна установка, що дає змогу паралельно з отриманням гарячої води отримувати й електроенергію.

Завершуючи тему опалення, хотів би відзначити, що велика заборгованість населення щоразу створює складнощі з початком опалювального сезону. Але у бюджетної сфери Мукачева таких проблем нема, оскільки відсутня заборгованість. Як тільки настає холод, у школах, дитсадках, закладах культури тепло.

- А як з водопостачанням?

- Тут складніша ситуація. У місті великі витрати води. На сьогодні є негайна потреба змінити до 100 км водопроводів.

У той час як у рік нам вдається змінювати близько 8 км труб, щоб зекономити час та гроші, ми паралельно відновлюємо дорожне покриття. У більшості випадків це робиться бруківкою. Вона екологічно чиста, потребує менше затрат в майбутньому на ремонт. На жаль, міського бюджету, а це кошти фонду розвитку, на більше не вистачає. Державного фінансування на ці цілі не передбачено.

Поряд з цим, одним з ключових напрямків роботи влади міста – благоустрій. За кошти громади проводиться оснащення сучасним медичним обладнанням центральну районну лікарню. Не можу не подякувати за допомогу почесним громадянам міста – Віктору та Івану Балозі, Василю Петьовці.

І на останок, не можу не згадати про розвиток культури та спорту. Ми намагаємося створити усі умови, аби наші діти та молодь мали усі умови для відпочинку та дозвілля. Гарна соціальна та спортивна інфраструктура дає можливість місту приймати щороку велику кількість культурних та спортивних заходів.

- Однією з ключових проблем, від якої потерпають усі без включення міста України, – це тарифи. А якщо точніше, то заборгованість комунальних підприємств, про яку Ви вже згадували. Наскільки ця проблема гостра і як Ви збираєтесь її вирішувати?

- Я перепрошую, але тарифна політика у нашій державі недолуга, як і все комунальне господарство. Мукачево, на жаль, також не оминула ця проблема.

Я письмово звертався до Кабінету міністрів з цих питань. Зокрема, чому не поступають кошти на покриття різниці в тарифах та собівартості водо- та теплопостачання. Наприклад, за 2008 рік тільки у міськводоканалі ця сума складає 3,9 мільйонів гривень. У відповіді, яку я отримав, зазначалося, що на ці цілі передбачено 2 мільярди гривень, але тих грошей ніхто досі не бачив. Запитував, чому не з вини місцевих органів самоврядування так часто ростуть ціни на енергоносії. Наприклад, за електроенергію майже щомісячно. Зрозуміло, що це залежить від багатьох чинників, але чому немає системи індексації тарифів?

За існуючими правилами щомісячно переглядати тарифи неможливо, хоча в умовах постійного зростання цін на складові собівартості компослуг, це необхідно робити. У результаті вже за місяць після затвердження обґрунтовані тарифи не відповідають реальної вартості послуг – і підприємство стає збитковим.

Я вже казав про велику заборгованість населення. Але це результат не тільки незаконопослушності частини нашого населення, але й відсутності реальної можливості впливати на боржників. Сто відсотків судових процесів комунальні підприємства виграють. Однак виконати ці рішення державній виконавчій службі вже не під силу. І тисячі виграних справ на мільйон гривень залишаються без виконання.

Справа у тім, що система водо- та теплопостачання у багатоповерхівках спроектована таким чином, що відключити окремого споживача неможливо.

Тому як на мене, одним із виходів у цій ситуації можуть бути примусові стягнення з будь-яких доходів, у тому числі заробітної плати, соціальної допомоги, як це робиться зараз із пенсій. Такий підхід повинен стосуватися не тільки власника житла, але всіх проживаючих у ньому, адже вони теж користуються комунальними послугами, і повинні консолідовано нести відповідальність за борги. Це непопулярний, але вимушений крок.

- Нещодавно у закарпатському селищі Міжгір’я відбулася нарада 18 мерів малих міст різних областей України. Як зазначив один із учасників зібрання: «Найважливіше – це те, що ми просимо не грошей, а системних змін». Отож, на вашу думку, яких системних мін потребує сьогодні місцеве самоврядування?

- Знаєте, у засобах масової інформації й так вдосталь написано про це. Можу тільки підтвердити – це необхідно було зробити ще вчора.

На жаль, ті, від кого це залежить, згадують про проблеми місцевого самоврядування тільки перед виборами. Зараз саме такий час, адже вже неофіційно стартувала президентська кампанія. Всі зараз декларують, що вони за децентралізацію влади, надання більших повноважень місцевим органам влади, за реформи у бюджетній сфері, податковому законодавстві. Але запитується, чому ж вони не робили цього, будучи при владі? Чому їхні політичні сили, незалежно в опозиції вони, чи при владі, не спромоглися це зробити за час своєї каденції?

У такому разі, невже ми, виборці, знову повіримо їм, їхнім обіцянкам, які вони вкотре дають тільки для того, щоб залишитися при посадах? Власне, це і одна з причин, чому я вступив до Єдиного Центру. Мені імпонує ця політична сила, адже її лідери тримають слово, займаються не популізмом, а прагматичними справами.

- 6 липня повинна відбутися розширена конференція Асоціації міст України, куди запрошена і прем’єр-міністр. Ви поїдете? Маєте якісь пропозиції, напрацювання?

- Так, мене запросили на цю конференцію, але у мене не буде можливості поїхати. Відверто Вам скажу, я розчарувався у цих зустрічах. Там мерів міст не чують, в тому числі й представники уряду.

Зрештою, у Кабінеті міністрів та Верховній Раді поінформовані про проблеми місцевих громад набагато більше, ніж в Асоціація міст. Їх чітко знають у профільних міністерствах, тому я не бачу потреби вкотре пропонувати одне й теж. Все на поверхні. У нас конференції перетворюють на видимість співпраці, а насправді це звичайнісіньке окозамилювання, відволікання часу від вирішення конкретних проблем, перекладання їх на чужі плечі. Адже після подібних конференцій з’являється низка доручень, більшість з яких спускають «до низу». Таким чином нас же зобов’язують вирішувати наші ж пропозиції. І як і раніше – у межах своєї компетенції та фінансових можливостей. Все, коло замкнулося. Щоб розірвати його, потрібно законодавчо визначити, хто за що відповідає, і які для цього передбачаються ресурси.

- Мукачево передусім відоме як туристичне місто. На вулицях можна почути англійську, німецьку, французьку мови. Наскільки місто відкрите для інвестицій? Як співпрацює влада і бізнес, щоб забезпечувати відповідні сервіс та інфраструктуру?

- Влада міста завжди відкрита для пропозицій, а тим паче – до співпраці з інвесторами. На жаль, часто доводиться чути закиди, про зацікавленість самої влади у реалізації того чи іншого проекту. Для мене особисто це дивно чути.

У Мукачеві насправді створено привабливе інвестиційне поле. Важливим для залучення інвестицій є географічне розташування міста. Мукачево – це західні ворота України до Європи. У межах 60 км знаходяться кордони Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії. Розвинутий готельний та ресторанний бізнес. У місті функціонує Державний університет, інші заклади освіти, що дає можливість забезпечити високий рівень базової та професійної підготовки кадрів.

Мій принцип: влада є партнером для бізнесу, тому ми завжди йдемо на зустріч у реалізації бізнес-проектів, не вимагаючи додаткових, крім законом визначених вимог.

Щоб не бути голослівним, наведу кілька прикладів підприємств, які працюють у нас в місті. СП «Фішер» – найбільший виробник лиж у світі. ТОВ «ЕНО-ЛТД» забезпечує 80% експорту меблів з України. Завод «Точприлад» активно співпрацює з іноземними інвесторами, зокрема фірмою «Флекстронікс». У місті функціонує 7 підприємств легкої промисловості, кондитерська фабрика та інші. Більшість з цих підприємств, навіть попри кризу, зберегли об’єми виробництва. Як результат, рівень безробіття на 1 червня у місті складає всього трошки більше 2%.

- У Вас репутація господарника, вправного менеджера, який займається управлінням міста, а не політикою. Чому Ви все-таки вирішили вступити до політичної партії? Чому саме до Єдиного Центру?

 Єдиний Центр не пропагує теми, які роз’єднують Україну. Навпаки, партія пропонує суспільству зосередитися на вирішенні проблем, актуальних як на Заході, так і на Сході, Півночі чи Півдні. Серед таких – подолання наслідків світової фінансової кризи, покращення системи соціального захисту, боротьба з нелегальним гральним бізнесом тощо.

Поза тим, посада міського голови вимагає не членства в певній партії, а навпаки, потребу бути над політичними баталіями, над партійними інтересами, займатися справами міста, постійно тримати руку на пульсі проблем громади. Єдиний Центр – одна з небагатьох сил, які пропонують визначити конкретну проблему, розробити план дій щодо її вирішення та терміни виконання. Таким чином, раз по раз можна вирішити наболілі питання, які є у багатьох містах.

Крім того, мені імпонують ініціативи представників Єдиного Центру щодо впровадження загальнодержавних програм модернізації міської інфраструктури. Зокрема, системи водопостачання, ремонту та реконструкції шкіл, дитячих садочків, медичних закладів тощо. Без фінансової підтримки держави та прийняття зазначених комплексних програм на рівні законодавчому або урядовому, як це пропонує Єдиний Центр, місцеві громади самостійно впоратися з усіма труднощами нездатні.

- Кажуть, у юності Ви професійно займалися баскетболом? Любили закидати в кошик з близької чи далекої відстані?

- Я все життя йду в ногу зі спортом та здоровим способом життя. У мене ніколи не було на меті стати професійним спортсменом. У шкільні роки непогано грав у баскетбол за збірну міста та Закарпатської області. Навчаючись в Львівському державному університеті Франка, грав за рідний механіко-математичний факультет, за збірну університету. Мені було не принципово, з якої відстані закидати, головне – влучити у кошик та забезпечити командний результат.

- Поза тим, у Мукачеві завжди найбільше любили футбол. Ваш однопартієць Василь Петьовка є почесним президентом ФК «Мукачево», який підтримує також й влада міста. Ви частий гість на стадіоні, вболіваєте?

- До речі, на минулому тижні я як міський голова відкривав всеукраїнські дитячо-юнацькі змагання «Шкіряний м’яч». А футбол у місті дійсно – гра номер один. Тому не дивно, що наша команда – ФК «Мукачево», перемігши у минулорічній обласній першості, в лідерах і тепер.

Коли маю вільний час, то обов’язково приходжу повболівати на стадіон. Там можна й з людьми зайвий раз поспілкуватися. Це для мене важливо.

- У Вас уже дорослі діти. Хто до кого ходить в гості: Ви до них, чи вони до Вас?

- У мене двоє дорослих дітей – син та донька. Олександр разом із своєю сім’ю проживає в Австрії. Він у мене лікар, працює в одній з найбільших клінік. До речі, два тижні тому я був у них в гостях.

Донька Ірина працює в посольстві Лівану в Києві. На жаль, і її не часто бачимо з дружиною. Але спілкуємося щодня. Сьогодні це дозволяють комунікації – мобільний зв’язок, інтернет.

- Ви гарно володієте комп’ютером?

- Новітні технології мене завжди цікавили. Комп’ютером володію на рівні користувача. Зрештою, робота змушує. Та й з дітьми спілкуюся – або листами, або через відеозв’язок.

- Знаєте, кажуть, що коли живеш серед краси, то перестаєш її помічати. Яке Ваше улюблене місце на Закарпатті? Де Ви більше всього полюбляєте відпочивати?

- Закарпаття – дійсно мальовничий край, але його жителі часто не помічають красу навколо. Туристи ж навпаки – у захваті і від нашого міста, і від гірських краєвидів.

Яке моє улюблене місце?.. Навіть важко сказати. Це мій рідний край. З сім’ю та друзями здебільшого відпочиваємо на Визниці – 5 кілометрів від міста. Їздимо й в гори. Повітря там настільки свіже та чисте, що аж паморочиться в голові. Також їздимо відпочивати на озеро в село Дідово. Там зараз розбудовують гарну інфраструктуру.

Коментарі

М
мукачівець

Золтан Золтанович так тримати

Читайте також