Кожного дня люди цілого світу, незалежно від віку і соціального статусу, потребують кров для того, щоб вижити. І щодня знаходяться люди, готові допомогти і віддати свою кров заради продовження чийогось життя.
Її віддають у жертву ідеям (безглуздим чи не дуже) учасники битв; вона передається від батьків до дитини. Вирази «кров за кров», «омити кров`ю», «своя кров», «кров у жилах стигне» пов`язані також з нею. Кров, яку ще називають живою рідиною, не купите в жодній аптеці. Якщо прийшла біда і ця субстанція потрібна для порятунку життя, - на допомогу приходить донор. Це слово у перекладі з грецької означає «той, що дарує».
З нагоди всесвітнього Дня Донора, який світова громада відзначила 14 червня, ми вирішили дізнатись про особливості роботи станції переливання крові - медичного підрозділу хірургічного профілю. Про це розповіла нам лікар-трансфузіолог, завідувачка відділу переливання і заготівлі крові Свалявської районної лікарні Оксана Михайлівна ГОРЗОВ.
— Хто може бути донором?
— Донором може стати кожна здорова людина віком 18-55 років, яка не хворіє ні гострими, ні хронічними захворюваннями. В жодному разі донором не може бути людина, котра хоч раз нездужала на гепатит (жовтяниця), навіть якщо це було в дитинстві. Також протипоказано приймати
кров у людей, які мають або мали туберкульоз, сифіліс, малярію, гіпертонію, хронічну ішемію, ревматизм, бронхіальну астму, виразку шлунка чи дванадцятипалої кишки, хвороби печінки, нирок, жовчного міхура, а також у тих, що страждають душевними розладами.
В Україні — добре це чи не дуже — переважає стихійне, безкоштовне донорство, і донорами у нас найчастіше стають родичі пацієнтів райлікарні.
— Якими є завдання вашої служби?
— Найголовніше завдання — відбір крові, переробка та виготовлення препаратів крові дія забезпечення потреб райлікарні.
Сама робота поділяється на декілька етапів. По-перше, це недопущення до донорства осіб, яким заборонено здавати кров та її компоненти, тобто, які є або можуть бути носіями інфекцій. З цією метою вимагаємо, щоб районні інфекціоніст, венеролог, санепідемстанція щомісяця подавали дані про виявлення таких хворих. Таким чином налагоджено досить суворий облік людей, яких за жодних обставин не можемо допустити в святая святих — банк крові.
Другою складовою нашої роботи є вже безпосередньо заготівля крові. Річний орієнтовний план запасу її для Свалявської районної лікарні становить 350-400 літрів.
Неодмінною запорукою неінфікованості крові є також висококваліфікований медичний персонал, бо саме на його плечах лежить відповідальність за прийняття та збереження крові. Якщо брати за приклад наш колектив, то можу запевнити, що високий професіоналізм та відповідальність тут присутні.
До нашого професійного свята хочу подякувати і старшій медсестрі Надії Василівні Безик, й операційній сестрі Наталі Михайлівні Жиривчук. Ці самовіддані жінки забезпечують і повне медичне обстеження кожної порції зданої крові для гарантування безпеки здоров`я донора і реципієнта.
Для цього після заготівлі зразки крові відправляються на подальші аналізи — в лабораторію нашої лікарні, а також в обласну лабораторію Закарпатської станції переливання крові для обстеження на ВІЛ-інфекцію, гепатит «В» і «С».
Якісна, здорова кров не завжди потрібна для термінового переливання, тож з неї виготовляються препарати тривалішого зберігання. Так, плазма крові у замороженому стані зберігається 3-4 роки, еритроцитарна маса - до тридцяти п`яти днів.
Тут доречно згадати, що низькотемпературний холодильник та електронну вагу для відділу закупила Свалявська міська рада. Також уже четвертий рік поспіль під час проведення місячника донорства мерія надає матеріальну допомогу нашому відділенню.
— Чи не шкодить здоров`ю донорство?
— Ні, радше навпаки. Багаторічні спостереження за людьми, які віддають свою кров, свідчать, що донорство не впливає негативно на організм. Бо активізується обмін речовин, отож поліпшується самопочуття донора.
— Чим для вас с День донора?
— Це — не лише нагадування про цінність, гуманність донорства і не тільки залучення нових донорів, це - також день, коли хочеться подякувати тим співвітчизникам, котрі з доброї волі, без будь-якої грошової винагороди регулярно віддають свою кров людям, яких їм, можливо, ніколи навіть не доведеться побачити. У Свалявському районі нашими незрадливими помічниками-донорами є В. М. Скемська, В. С. Габовда, А. М. Ткаченко, Г. Г. Калітенко, І. Г. Кеменяш, Т. Я. Ба-лан, М. К. Павленко, І.І. Сможаник, В. В. Житков, С. Г. Комарницький та інші.
Варто зауважити, що нині в нашій державі відчувається гостра нестача донорської крові та її компонентів, а це негативно впливає на ефективність і своєчасність невідкладної медичної допомоги. За останнє десятиріччя кількість безоплатних донорів зменшилася наполовину, а потреба у крові та її компонентах залишилася на рівні початку 90-х років і навіть зросла.
Тому, маючи нагоду, хочу звернутися до співгромадян і закликати поповнити ряди донорів. Для того, щоб врятувати життя іншій людині, можна бодай раз у році здати свою кров у допустимій без шкоди для власного здоров`я кількості — від 200 до 450 мілілітрів.
